Статті сторінка 55 1085

Перші розмови про цих собак почалися понад 3 тисячі років тому. Ще древнєвавілонські царі присвятили комондорам цілий розділ у зведенні законів. Завдяки своїй не зовсім звичайній, а швидше навіть специфічній зовнішності, комондор (або як його часто називають помилково, командор), відразу ж став помічником пастухом, адже через густі жмути шерсті, пастуший собака залишається непомітним поміж овець.

Поширена думка, що австралійська вівчарка (або ауссі) - нащадок пастуших собак, які прибули на початку 19 століття до Америки в пошуках кращого життя. Але досвідчені собаківники одначе вважають, що ця порода з'явилася вже в США внаслідок схрещування бернської і піренейської вівчарок, а також коллі.

Тайган - досить древня порода, що сформувалася на території, де зараз розташована Киргизія. Хоча вона має свою довгу історію, визнали цю породу лише у другій половині 20 століття в СРСР. Предком тайгана вважається киргизький хорт.

Італійська левретка - одна з найдавніших порід собак. Її зображення можна зустріти ще на вазах 5 століття до нашої ери. В Італію вона потрапила з Греції і швидко стала популярною серед жителів Римської імперії.

Вважається, що бобтейл або давньоанглійська вівчарка, з'явився в результаті схрещування бріара та величезної української вівчарки, родичі якої - угорські пастуші собаки.

Історія ка де бо починається з острова Майорка. Вважається, що вони нащадки практично зниклої сьогодні породи древніх аланів, а також канарських догів, які захищали майно й худобу своїх власників від нападів хижаків.

Східноєвропейська вівчарка була виведена в Росії навмисно для її кліматичних умов. Також, її можуть називати середньоєвропейська вівчарка та далекосхідна вівчарка. Таких собак використовували в службових цілях для рятувальних операцій.

Життя в Середньовічній Англії було досить непростим. Робітничий клас просто не мав часу на будь-які розваги, а собак заводили, лише в разі їхньої відчутної користі. Наприклад, молочники або погоничі худоби тримали тварин за охоронців.

Походження породи сибірський хаскі бере коріння ще з часів, коли люди вперше почали використовувати собак в упряжці для саней. Достовірно невідомо, коли точно це сталося, хоча вважається, що їздові собаки існували понад 4000 років тому. Народи Євразії супроводжували тварини, що являють собою помісь собак з місцевими вовками, а згодом вони перетворилися в ті породи, які сьогодні називають північними собаками.

Англійський бульдог походить від легендарних тибетських догів, які сьогодні вважаються предками всіх сучасних сторожових собак. Вони відрізнялися великими розмірами, а також здатністю побороти будь-якого ворога, неважливо - звіра чи людини. Його розводили і дбайливо охороняли жителів плоскогір'їв, а пізніше доставили в інші регіони сходу, звідки з'явилися різні види сторожових собак.

Сенбернар виглядає справжнім плюшевим гігантом, яким і є насправді. Собаки цієї породи - відмінні друзі, компаньйони та навіть няньки. Вони розумні, завжди доброзичливі та віддані. Усе більше людей, що мають достатні житлові умови, обирають саме сенбернарів як домашніх улюбленців.

Хоча породу кокер спанієль було виведено на Британських островах, їхньою батьківщиною вважається Іспанія. Вважається, що саме звідти предків сучасних спанієлів привезли до Великобританії, і надихнувшись цими невеликими, але міцними тваринами, англійці створили свою породу, яка вміє полювати в будь-яких умовах.