Дресирування собаки основні команди

Дресирування собаки

Основні команди

Вихований і слухняний собака - це результат терплячої, довгої та кропіткої роботи його власника. Дресирують собак незалежно від породи, проте варто визначитися, які функції буде виконувати домашній улюбленець і відповідно підібрати систему дресирування, кількість виконуваних команд.

З перших днів появи цуценяти в будинку, його починають виховувати, пояснюючи «Що таке добре і що таке погано». Через деякий час варто приступити до дресирування, для цього в ідеальному варіанті звертаються до досвідченого інструктора для індивідуальних занять або записуються до відповідної групи. Цуценя показують інструктору не пізніше 3-х місячного віку, за особливостями поведінки тварини інструктор визначить, коли краще розпочати заняття - відразу, через місяць або два.

Якщо ж немає можливості займатися з інструктором, собаку необхідно дресирувати самостійно, навчивши найнеобхіднішим основним командам.

Що потрібно знати про процес дресирування собаки?

1. Перші кілька занять проводяться в тихому, спокійному місці, де немає сторонніх подразників, щоб собака не відволікався, а зосередився на контакті з господарем і виконанні команди. Потім поступово вводяться подразники, при цьому від тварини треба вимагати чіткого виконання команд.
2. Перші заняття мають бути нетривалими, але регулярними, щоб не втомити домашнього улюбленця, але дати можливість звикнути до них.
3. Якщо цуценя примушувати виконувати багато разів одну й ту ж команду, він швидко втомиться. Досить виконати команду двічі або тричі, а потім малюка заохочують прогулянкою або веселою грою.
4. Перші прийоми для цуценяти повинні бути простими, коли малюк засвоює і виконує команду, переходять до вивчення більш складних варіантів прийомів.
5. Після кожного правильного виконання команди цуценя потрібно заохотити якимось ласощами й словесною похвалою зі схваленням у голосі. Невиконання команди зазначають суворим голосом і ривком за повідець, але в жодному разі не биттям тварини.
6. Командне слово вимовляється чітко, виразно і без спотворень. Не треба додавати будь-які додаткові слова або фрази. Наприклад, якщо дається команда «Сидіти!», не треба додавати «Я сказав тобі, сидіти!».
7. Дресирування насправді дуже важкий процес, що вимагає передусім терпіння власника собаки і наполегливість.

Основні команди для дресирування собаки

Команда «До мене!»

Одна з найголовніших, можна сказати життєво важливих команд, яка стане в пригоді в багатьох ситуаціях.

Команда повинна супроводжуватися залученням уваги цуценяти, для цього спочатку вимовляється його ім'я, а потім віддається чітка команда, наприклад «Емір, до мене!». При цьому улюбленець має без зволікання, швидко й охоче підбігти до господаря.

Перший час прийом можна відпрацьовувати, коли тварина перебуває на повідці, щоб трохи стримати його, якщо команда ігнорується. Відповідно, виконання команди треба заохотити улюбленими ласощами.

Правильне виконання команди «До мене!» полягає в такому - собака розгортається, біжить до господаря, обходить навколо господаря ззаду і сідає біля лівої ноги. Для цього спочатку цуценяті, який підбіг показують смаколики, перекладають їх за спиною, щоб малюк прямував за ними і змушують його сісти, натискаючи на круп і тільки тоді заохочують.

У деяких країнах команду «До мене!» собаки мають завершувати не сидінням біля лівої ноги, а просто сидінням навпроти господаря, що в принципі теж допустимо і зручніше для улюбленця.

Команда «Поруч!»

Суть даної команди полягає в тому, щоб собака рухався біля лівої ноги господаря, не відстаючи і не забігаючи вперед. Команда повинна виконуватися коли собака на повідці або без нього. Коли господар зупиняється, собака має зупинитися і сісти біля лівої ноги.

Навчання доцільно починати після того, як цуценя погуляє і повертається додому. Можна поплескати рукою по лівій стороні стегна, привертаючи його увагу та віддати команду «Поруч!». Якщо малюк виконує команду, його варто заохотити словесно і дати шматочок улюблених ласощів. Якщо команда не виконується, цуценя забіг вперед або відстав, потрібно озвучити команду і зробити несильний, але наполегливий ривок повідцем для повернення у вихідне положення - поруч із лівою ногою.

Наступний етап у навчанні - зміна темпу руху, коли цуценя підлаштовується під темп руху свого господаря, прискорюючи крок або сповільнюючи його, перебуваючи прямо біля ноги.

Останній етап навчання команди «Поруч!» - коли господар зупиняється, дає команду, а собака має зупинитися і сісти поруч з лівою ногою господаря. Спочатку доведеться повідець підтягувати і піднімати, щоб цуценя зупинився, а потім вільною рукою натиснути круп улюбленця, щоб він сів у ноги.

На похвали та смаколики скупитися не варто, тоді цуценя буде виконувати команду з задоволенням, майже граючи. А сам процес відкладеться у пам'яті як щось приємне.

Команда «Сидіти!»

Це одна з перших команд, яку цуценята освоюють досить швидко. Вчити виконувати команду «Сидіти!» Можна з перших днів появи в будинку, заохочуючи смаколиками виконання.

Щоб цуценя зрозумів, що від нього хочуть, треба спочатку чітко дати команду, натиснути на крижі, щоб він примусово сів і заохотити малюка чимось смачним.

Надалі команду можна буде віддавати з жестом рукою, виставивши долоню вперед у напрямку до собаки.

Виконання команди повинно поширюватися не тільки на короткочасне сидіння, але й на вичікування доти, поки господар не озвучить іншу команду, яка звільняє від першої. Для цього, після того, як цуценя навчиться сідати за командою, треба буде відступити на крок і повторити команду, словесно схваливши дії: «Сидіти! Добре". Потім відступити на 2 кроки і так далі. Коли команда буде виконуватися чітко, а господар зможе відійти метрів на 10, тоді можна буде говорити про правильне виконання команди. Звільняють собаку від команди «Сидіти!» іншими командами, наприклад «До мене!» або «Гуляти».

Команда «Лежати!»

Команда «Сидіти!» або «Лежати!» знадобляться неодноразово в подальшому житті, адже з собакою доведеться відвідувати громадські місця - парки, ветеринарну клініку, водойми, виставки.

Як і під час команди «Сидіти!» цуценяті спочатку потрібно показати, що від нього хочуть, для цього спочатку потрібно натиснути на крижі, щоб він сів, а потім зверху на голову, примушуючи лягти, при цьому треба бути наполегливим, а не грубим. Виконана команда повинна супроводжуватися схвальними словами і заохоченням ласощами.

Навчання команді «Лежати!» закінчується після того, як господар віддасть команду, собака чітко її виконає і буде лежати доти, поки господар не звільнить іншою командою, при тому, що господар буде відходити від улюбленця на деяку відстань.

Команда «Місце!»

Після того, як собака освоїть команду «Лежати!», можна приступати до навчання команді «Місце!».

Навчання проводиться у такий спосіб: собаці дається команда «Лежати!», поруч з ним кладеться будь-який предмет, наприклад намордник або сумка, потім господар відходить на кілька кроків і кличе командою «До мене!», при цьому улюбленець знаходиться на повідці. Коли собака підійшов і після заохочення, витягується права рука в бік речі, що залишилася і дається команда «Місце!», після чого легкими посмикуваннями улюбленець повертається на колишнє місце.

Після того, як команда буде виконуватися беззаперечно, відстань можна буде збільшити, а повідець відстебнути.

Команда «Фу!»

Багато власників собак вважають, що достатньо знати це коротеньке «чарівне» слово і собака миттєво виконає команду. Насправді навчити цій команді не так вже й просто, а метод «батога», тобто биття собаки не припустиме.

Команда «Фу!» передбачає відмову тварини від вчинення будь-якої дії, наприклад «втеча за кішкою», вступ бійки з іншими собаками або відмова від їжі, що запропонована чужою людиною або тієї, що лежить на землі і можливо отруєна.

Навчання проводиться в 2 етапи. Перший, коли помічник, інша людина пропонує їжу на вулиці цуценяті, а господар чітко, загрозливо дає команду і зупиняє за повідець. Якщо цуценя відмовляється брати ласощі у чужого, його треба похвалити і запропонувати свої ласощі. Другий етап має подібний принцип, але ласощі кладуться просто на землю.

Команда «Не можна!»

Зловживання командою «Фу!», її часте застосування до незначних провин може призвести до того, що собака перестане слухатися і почне ігнорувати команду в небезпечних ситуаціях. Тому для менш важливих моментів, коли тварина гризе капці, взяла шматочок ковбаси зі столу в будинку тощо, краще застосовувати іншу команду, наприклад «Не можна!».

У домашніх умовах відучити собаку від крадіжки їжі зі столу або підбирання на підлозі, можна з командою «Не можна!», а для підкріплення ефекту в перший час взяти два металевих предмети, наприклад порожню металеву банку від печива і стукнути кришкою по корпусу, цей звук собаки дуже не люблять.

Корисні поради з навчання собаки основним командам:

• озвучувати команди найкраще з використанням жесту рукою, це допоможе надалі досягти того, що улюбленець буде виконувати команду тільки за жестом;
• не можна робити різкі, грубі й хворобливі для тварини ривки повідцем або натискання руками;
• займаючись щоденним дресируванням повинна обов'язково змінюватися послідовність озвучування і виконання команд;
• фізичний вплив (натискання рукою на круп, крижі або ривок повідцем) має відбуватися тільки після подачі команди;
• заняття з дресирування повинні бути регулярними;
• виконання команди «Місце!» має бути кожного разу в іншому місці, а за залишену річ не варто використовувати один і той же предмет.