Необычная аллергия у собаки

Незвичайні алергічні реакції у собаки та їх причини

В інтернеті можна знайти безліч статей щодо алергії у собаки і як від неї позбутися. Однак ми зіткнулися з алергічними реакціями, які були в новинку самим ветеринарним лікарям, до яких ми зверталися. Тому в цій статті ми вирішили поділитися набутим досвідом у сфері лікування алергії та усунення наслідків алергічних реакцій.

Нам "пощастило" народитися і жити в місті з добре розвиненою металургійною та хімічною промисловістю. Заводи стоять по сусідству з житловими будинками й активно викидають в атмосферу всілякі шкідливі речовини та забруднюють велику й могутню річку. Взимку сніг у нас далеко не білого кольору, а скоріше сірого або бурого, а в літній період на шкірі осідають дрібні частинки графіту. Людей які страждають на алергію стає все більше і більше, не оминає ця біда і домашніх тварин.

Шість років тому ми купили в розпліднику чудове цуценя чау-чау. Перед купівлею було вивчено безліч статей в інтернеті про цю породу, в результаті чого ми дізналися, що чау-чау схильні до проявів алергічних реакцій (в основному харчових), але не були готові до того, що сталося далі.

Ми є прихильниками готових сухих кормів, але хочеться уточнити, що саме якісних і досить дорогих кормів, а не комерційних і дешевих. Через два роки після появи в нашій сім'ї домашнього улюбленця ми дізналися, що він страждає від дисплазії тазостегнового суглоба (гадаю, багатьом власникам цієї чудової породи ця біда відома). Однак, завдяки корму, в якому містяться спеціальні компоненти, собака отримував «ліки» майже кожен день, а ветеринарні лікарі говорили, що нам пощастило, більшість собак навряд чи змогли ходити та навіть дожити до такого віку. На відміну від наших побратимів, що харчуються домашньою їжею, у нашого улюбленця завжди була чудова блискуча шерсть, яка линяла рівномірно. Все це говориться до того, що ми намагалися уникнути проблем з алергією, ніколи не експериментували з їжею. Єдине, чим могли побалувати свого собаку, це шматочок відвареної яловичини або курки, вкрай рідко - шматочок твердого сиру, і вже дуже ми любимо відварні яловичі легкі, які є неодмінними ласощами після кожної прогулянки. Харчової алергії нам вдалося уникнути цілком і повністю, проте «ворог зачаївся в іншому місці".

Шкірна алергія у собаки

Почалося все з літнього відпочинку. За містом у нас є невелика дача, розташована неподалік котловану. Починаючи з травня місяця і закінчуючи жовтнем, ми живемо на дачі, щоб втекти від «запахів», що доносяться з заводів і міського сміттєзвалища. Наше чотирилапе диво ніколи не ходить в туалет на території ділянки, тому щоденні ранкові та вечірні прогулянки є обов'язковими. А побродити в водичці на березі котловану - це просто «рай земний». В останні роки, через те, що посилилася спека, вода в котловані починає «цвісти», наприкінці червня. І тут ми помітили, що в цей час на грудях у нашого собаки з'являється висип на шкірі, який спричиняє сильний свербіж. Це був «перший дзвіночок» алергії. Намастивши спеціальним кремом уражені ділянки, ми перестали підпускати улюбленця до води, алергія зникла.

Алергія у собаки на графіт

Одного разу, прокинувшись вранці і заглянувши в очі своєму улюбленцеві, ми жахнулися. Одне око в нього було нормальне, але друге - лячно глянути. Всім відомо, що у собак є друге віко, так ось, тепер воно у нас було зовні, опухле, яскраво червоного кольору. Передусім ми звернулися по допомогу до місцевого ветеринарного лікаря, який сказав, що нічим не може допомогти. Довелося їхати в обласний центр, де в приватній клініці нам зробили укол прямо в повіку, і сказали, що це алергічна реакція. Після довгих обговорень, спільно з лікарем ми прийшли до висновку, що алергія виникла через графіт, що потрапив в око, який осідає на рослинність і просто підіймається в повітря від пориву вітру в нашому місті. Через кілька днів припухлість зникла, а око знову набуло природнього кольору. Тепер, після кожної прогулянки, ми не тільки вимиваємо лапи, а й оглядаємо очі, акуратно витираючи м'якою вологою ганчірочкою повіки та всю мордочку.

Алергія на засоби від паразитів

Починаючи з цуценячого віку, ми щомісяця проводимо обробку від кліщів дорогим французьким препаратом. Це нас рятувало від безлічі неприємностей, з якими стикалися наші знайомі власники собак, які рятували своїх улюбленців від смерті. Одного разу нам порадили придбати за такою ж вартістю, але більш ефективний німецький препарат, що захищає і від безлічі інших паразитів. Ми зрозуміли одне, експерименти - це не завжди добре. Після обробки новим препаратом, на шкірі з'явилися висипи, собака став дуже млявим, просто хитався з боку в бік під час ходьби, через пару годин піднялася температура. Добре, що вищезгадана приватна клініка працювала цілодобово, об одинадцятій годині вечора ми примчали з нашим улюбленцем в клініку, де йому поставили крапельницю для того, щоб вивести цю «отрута» з організму. Парадокс полягав у тому, що наш улюбленець лежав під крапельницею від алергії після того, як ми обробили його від кліщів, а поруч на столі лежала під крапельницею вівчарка, яка постраждала від укусу кліща через те, що її господар не провів вчасно обробку собаки від паразитів. Більше ми не експериментували, а користувалися перевіреним й ефективним препаратом.

Алергія у собаки на медичні та ветеринарні препарати

Через недбайливих господарів, власників собак небезпечних порід, нам не раз доводилося лікувати нашого чау-чау від укусів. Ротвейлери, стаффордширські тер'єри, бультер'єри у нас ходять без повідців і без намордників. На критичні зауваження господарі відповідають тільки «А чого ви тут ходите?», Вважають, що їх собаки повинні битися. Залікувавши вкотре рани, у нашого улюбленця піднялася температура, довелося робити уколи антибіотика, який моментально спричинив алергічну реакцію у вигляді сльозавих очей і жахливої діареї. Замінили цей антибіотик на інший, все минулося і здоров'я налагодилося.

Наступна історія не зовсім пов'язана з алергією, проте пов'язана з реакцією, яка поставила в тупик нашого лікуючого лікаря ветеринарної медицини. Нашого улюбленця вкотре, під час бійки, покусав бійцівський собака. Довго не роздумуючи, ми поїхали до ветеринарної клініки, тому що рани були поруч з оком і вухом. ветеринарний лікар ввів препарати під шкіру навколо ран, завдяки яким фактично наступного дня зменшилася набряклість, а рани почали швидко загоюватися. Однак пам'ятаючи сумний досвід, коли після таких поранень наше чадо мучилося вночі від болю, не могло спати й переходило з місця на місце, ми попросили зробити собаці заспокійливий укол, який дозволив би йому спокійно поспати. Зазвичай, цей препарат вводиться тваринам до операції (але не плутайте з анестезією) або після, для забезпечення їх спокою. Дія ліків проходить через 4 години, але не в нашому випадку. Через 15 хвилин після уколу наш улюбленець просто «звалився з лап», він не розумів що відбувається, намагався піднятися, але не міг, моментально заснув. Минуло чотири години, а він не міг встати, ми занепокоїлися і зателефонували лікарю, який сказав, що так не повинно бути. Через 8 годин ситуація не змінилася, собака просто лежить і ні на що не реагує, нас стали охоплювати напади паніки. Ветеринар подзвонив і призначив препарат, який може усунути проблему. Після введення препарату, через 3 години - стан без змін. Минуло 15-16 годин, лікар сказав, щоб ми привезли собаку в лікарню. І сталося диво, наше чадо встало, і, хитаючись, пішло за нами на вулицю. Бідний хлопчик ледве переставляв лапи, але з кожною новою порцією сечі, що виходила з організму, йому ставало все краще і краще. Ми передзвонили ветеринару, який був дуже радий, що стан здоров'я нашого улюбленця поліпшився і розповів, що за багато років роботи, це єдиний випадок такої алергічної реакції на такий поширений препарат.

Кожен такий випадок робить нас сильнішими і розумнішими, але з іншого боку, забирає багато душевних сил. Напевно, ми занадто сильно прив'язалися до нашого улюбленця. Однак він дарує нам стільки радості спілкування, розчулює своїми витівками та підкорює своєю відданістю, що ми готові зробити що завгодно заради його здоров'я і довголіття.

Автор: Ірина Т.

З  метою уникнути моментів самолікування, в статті не вказано назви препаратів, які використовував автор для лікування алергії у собаки.