Блохи

Блохи

Афаніптероз собак, котів і хутрових звірів – захворювання, що викликається паразитуванням на їхньому тілі бліх сімейства Siphonaptera.

Збудники. Ctenocephalides canis (собача блоха), Ctenocephalides felis (котяча блоха) і Pulex irritans (людська блоха). Це дрібні (1,8-2,0 мм) комахи. Тіло сплюснуте з боків, вкрите спрямованими назад щетинками, волосками, гребенями (ктенідіями), добре пристосоване до руху в шерсті. На голові розташовані ротовий апарат колючо-смоктального типу, два простих ока і пара коротких вусиків. Останні знаходяться у вусикових ямках і розділяють голову на передню (лобову) і задню (тім'яну) частини. Груди складаються з трьох сегментів, кожному з яких відповідає пара членистих кінцівок. Третя пара ніг довша за інші і служить комасі опорою під час стрибків. Черевце налічує 10 сегментів, що складаються зі спинного (тергіт) і грудного (стерніт) півкілець, з'єднаних розтяжною мембраною. Колір комах від світло-жовтого до темно-коричневого.

Біологія розвитку. Блохи - комахи з повним метаморфозом. Кров'ю тварин харчуються самці і самки. Протягом життя самки багаторазово відкладають овальні білого кольору яйця на шерсть тварин. Яйця неклейкі і не утримуються на шерсті, а розподіляються в середовищі існування собак, котів та ін. Через 7-12 діб з яєць виходять личинки, які мають непігментовану головку, трьохчленикові груди і 10-членикове черевце. Тіло личинок покрите волосками й щетинками. Вони харчуються органічним субстратом. У міру зростання личинки за 10-12 діб тричі линяють і перетворюються в лялечки. Через 2 тижні з лялечок з'являються дорослі особини. Живуть імаго 3-7 міс.

Епізоотологічні дані. Блохи поширені повсюдно. Особливо вони численні в теплу пору року. Заражаються собаки частіше під час прогулянок. Личинки бліх мешкають у щілинах, плінтусах, на килимках, у фекаліях собак тощо. Блохи небезпечні як переносники збудника дипілідіозу і деяких інфекційних хвороб. Імаго здатні до тривалого голодування (до 18 міс).

Патогенез і симптоми хвороби. Уколи бліх болючі, викликають свербіж, утворення папул, дерматити, виснаження. Тварини розчісують сверблячі ділянки, в наслідок чого з'являються садна, подряпини, випадає і звалюється волосся, з'являється облисіння. Зміни на шкірі залежать від інтенсивності тривалості патологічного процесу. Уражені блохами собаки стають неслухняними, неуважними. Паразити легко перестрибують з дорослих собак на цуценят, які уражаються інтенсивніше й важче переносять інвазію. У них спостерігаються різко виражена анемія, прогресуюче виснаження, нерідко загибель.

Діагностика. Діагноз ставлять за виявленням бліх при обстеженні тварин і приміщень. Можна також посадити собаку і кішку на білу підстилку й ретельно вичісувати, при цьому на тканині виявляються маленькі чорно-коричневі крихти (засохла кров, не переварена блохами). Якщо їх кинути в воду, вона стане червоною.