Бульмастиф

Бульмастиф

Є на світі чудова порода - Бульмастиф (з маленької літери не пишеться). Зараз вона знову починає набувати свою колишню популярність. І це дуже приємно - настільки вона радує погляд своєю красою і потужною, ладною статтю!

Я все життя мріяла про собаку, але як у багатьох дітей батьки були проти (не хотіли вони брати на себе ще турботи і про собаку, їм цілком вистачало мене, брата, роботи...). Я виросла, у мене з'явилася своя сім'я, дитина, але думки про собаку не проходили. І ось одного разу ми з чоловіком твердо вирішили - нам потрібен собака. І почався вибір породи: нам хотілося собаку-охоронця, великого, веселого, витривалого. Вибрали ми породу боксер. Я обдзвонила всі клуби, але в той момент цуценят боксера не було і нам запропонували подивитися цуценят бульмастифа. Вирішили з'їздити і просто подивитися, що ж це за собака такий.

Ну самі знаєте, чим зазвичай закінчується «просто подивитися цуценятко» - його доброта, віддані очі, послужливість - підкорюють раз і назавжди. Але в нашому випадку було зовсім не так. Зателефонувавши в двері, ми почули одне потужне глухе: «Гав!» Заходити чомусь відразу перехотілося. Господиня відчинила двері і ми побачили щось неймовірне - ожила шафа на ніжках, з величезною мордою і такими «сурйозними» очками! Ми трохи поштовхалися біля дверей, поступаючись один одному чергою увійти першим. Мій чоловік як справжній чоловік "узяв вогонь на себе» і гордо зайшов першим. Собака (а це був татко) обнюхавши і вислухавши господиню, що свої (причому дійсно вислухавши - сміховинно було дивитися як він підняв величезну морду, подивився на господиню: типу, доведи, що свої! Вислухав, зітхнув (знову не вороги, хай вам грець!) і пішов (ні, прогуркотів) на місце.

Ми стояли, просто завмерши від захвату! Потім господиня випустила «цуценят». Ми просто очам не повірили - ну зрозуміло, ну тримісячні, ну великі, але якими ж вони будуть в 5-6? Полинула нам на зустріч ціла орава! Краса, та й годі! Ми перезирнулися з чоловіком, і тут наша доля зважилася! Ми зрозуміли, що дуже хочемо такого ж «бичка». Стали розглядати цуциків, шукати свого. Одна дівчинка нас зовсім ігнорувала, була дуже зайнята господарськими капцями. До речі, за моїм досвідом - це відмінна риса Бульмастифа - його зовсім не цікавлять чужі люди! Крім, звісно, випадків охорони. Ось так у нашій родині з'явився наш перший бульмастиф Ніка (Є-Чара Чудо Звір).

Беремо ми свою дитину на руки (спочатку взяла я, а потім тихо так передала її чоловікові, важкенька «дівчинка») і сідаємо в машину. І тут я розумію, що ніколи, ні за що я її не втримаю! Що величезної сили у такого підрослого малятка буде в 200 разів більше, ніж у мене! Похмура така перспектива!

Дресирування, привчання до туалету було найлегшим. Ми справно відвідували собачу школу. Бульмастиф дійсно розумний! Повідець сприймав як даність. Гуляємо на пустирі - носиться недалеко, тільки виходимо до будинків - тут же виконує команду «До мене!», Підходить і так кумедно шию вивертає - «на, пристібай, отримали задоволення і вистачить!» Дресируванню Бульмастиф піддається дуже і дуже легко! Начебто все знає і просто все згадує. Це я вже перевірила, виростивши не одного представника цієї чудової породи.

на фото бульмастиф Шейла Юкрейн Голд (Юний чемпіон України, Чемпіон України, Гранд Чемпіон України, CACIB, RCACIB, 6xCAC, RCAC)