Чому кішки не бояться висоти? Висотний котячий синдром

Всі бачили котів, які сидять на верхівках дерев, гуляють по дахах будинків, сплячих на бильцях балконів і карнизах. Все дуже просто - кішки не бояться висоти, яка була б смертельною для людини або іншої тварини. До того ж у мегаполісах з великою кількістю хмарочосів кішки абсолютно спокійно бігають і грають на величезній висоті. Є навіть спеціальний термін у ветеринарів, який звучить як «висотний котячий синдром». Відсутність страху перед висотою притаманна майже всім тваринам із сімейства котячих, зокрема домашнім кішкам.

Хоча кішки дуже часто падають з великої висоти, вони дуже рідко гинуть при цьому. Вони також успішно переносять падіння з високих поверхів на тверду поверхню. Якщо не в світі, то, як мінімум, в Нью-Йорку рекорд встановила кішка, яка вижила після падіння на асфальт з величезної висоти - тридцять другий поверх хмарочоса. Крім того, вона майже не поранилася: кішка втратила зуб і трохи поранила грудку. Що цікаво, до певної висоти, чим вище будівля, тим вище виживаність котів. Саме через це з'явилося повір'я про дев'ять котячих життів. Пазематологія кішок (від "pasema" - "падіння") - наука, що вивчає падіння котів з висоти, хоча про це і не скажеш відразу. За неї не дають Нобелівських премій, але все ж це дуже цікава наука для всіх власників котів, що дозволяє знизити травматизм при падінні.

Один ветеринарний лікар великої клініки в Нью Йорку, вперше описав котячий висотний синдром у тисяча дев'ятсот сімдесят шостому році. Щорічно до нього потрапляло півтори сотні кішок, що впали з великої висоти. Протягом деякого часу були зібрані й оброблені дані про котів, що впали з висоти вище другого поверху і потрапили до лікарні. В середньому вони падали з висоти п'яти з половиною поверхів. Майже всі падали на тверді поверхні, асфальт або бетон. Три з них померли після прибуття в лікарню, ще вісім - протягом доби. Всі інші вижили й пізніше вирушили додому. Взагалі загинуло менше однієї десятої котів, що пояснює повір'я про дев'ять життів. У порівнянні з іншими видами тварин це дуже вражаюча статистика. При падінні з великої висоти люди зазвичай гинуть від черепно-мозкових травм або травм внутрішніх органів. Також у людей часто травмується грудна клітина та хребет. У кішок зазвичай виявлялася тільки кровотеча з носа. Про таке рідко думаєш, коли дивишся вниз з величезної висоти. Кішки також травмували щелепи, грудку або ж мали рани мордочок. Три кішки зламали хребти, а у чотирьох виявилися зламаними ребра, що часто буває у людей. Також кішки, як і люди, досить часто ламають кінцівки, але, на відміну від людей, немає певних кінцівок, що найчастіше страждають .

Ми закінчили з фактами. Щоб зрозуміти ці результати, треба звернутися до фізичного аналізу. З уроків фізики ми знаємо, що результат падіння може бути різним, залежно від швидкості падаючого об'єкта, м'якості вдаряємих поверхонь і властивостей падаючої істоти: площі, ваги, м'якості, міцності кісток і того, наскільки істота поглинає удар за допомогою м'язів і суглобів.

Не вдаючись у подробиці, в кішки менше співвідношення маси до площі, тому вона падає приблизно вдвічі повільніше, ніж людина. Також вона набагато краще амортизує під час падіння, згинаючи кінцівки, забезпечуючи високу безпеку. Цим пояснюється низький травматизм котів при падінні з висоти. Але залишається непоясненим те, що кішкам безпечніше падати з висоти більшої, ніж сьомий поверх. Існує дві версії: по-перше, кішка при падінні розкидає лапи як парашутист або білка-летяга, гальмуючи падіння. Крім того, вчені вважають, що кішкам потрібна певна висота, щоб зорієнтуватися при падінні і зайняти потрібне положення - лапами вниз. Тому, живучи на четвертому поверсі, вам треба хвилюватися за кішку більше, ніж на восьмому.

Також можна використати вчення Дарвіна: упродовж мільйонів років еволюції кішки стрибали з висоти дерев і скель на свою здобич, а невправні та непристосовані тварини зривалися і гинули. Багато представників котячих використовують цей метод полювання в дикій природі і зараз.

Читайте також: Чому кішки бояться води?