Девон Рекс

Девон Рекс

Порода котів Девон-рекс виведена у Великобританії. Кішки цієї породи середніх розмірів, витончені. Їхня шерсть дуже коротка, тонка, хвиляста та м'яка. Вона трохи жорсткіше, ніж у корніша, через наявність покривного волосся. Вуса і брови кучеряві. Масть може бути будь-якою, окрім двокольорової.

Анфасом голови Девон-рекса є короткий клин, у профіль - помітний стоп. Щоки закруглені з виділеними подушечками вусів. Вуха великі, дуже низько поставлені, широкі біля основи й закруглені на кінцях, покриті дуже м'якою тонкою шерстю, іноді без неї. Очі великі, трохи косо поставлені, овальні. Тіло струнке, міцне, із широкими мускулистими грудьми.

Ноги Девон-рекса довгі, тонкі, з маленькими овальними лапами. Хвіст довгий, тонкий, загнутий на кінці. Покритий короткою, густою й кучерявою шерстю.

Одного разу маленький мутантний ген допоміг звичайним комірним котам створити якусь подобу феї. Низько посаджені великі вуха виступають над мордочкою ельфа, чиї великі палаючі очі видають неординарну особистість. Спілкування з Девон-Рексом лише підтверджує його казкове походження.

Кішки породи Девон-рекс дуже популярні в усьому світі. Їх цілком обґрунтовано вважають однією з найбільш зручних і соціально адаптованих порід котів. У 1960 році, в околицях покинутої шахти Девонширу, Англія, з'явилася незвичайна тварина: витончений кіт із хвилястою шерстю по всьому тілу. Кіт незворушно прогулювався, нікому не даючись у руки, у супроводі чарівної кішечки, імовірно його дочки чи іншої близької родички. Куди далі подівся кіт - невідомо, але його супутницю вдалося зловити, і через деякий час вона нагородила свою нову господиню потомством кошенят, серед яких було єдине кошеня чорного кольору з хвилястою шерстю. Котика назвали "Кірлі" - тобто "Кучерявий". Кірлі був першим зареєстрованим девоном, і саме від нього ведуть свої родоводи всі девон-рекси. Його господиня, міс Кокс, досвідчена в розведенні котів, вирішила, що має нового представника вже відомої тоді породи з кучерявою шерстю - корніш-рекса.

Але перші ж спроби схрестити Кірлі з кішкою цієї породи закінчилися невдачею: усе кошенята були зі звичайною прямою шерстю. Стало ясно: хвиляста шерсть Кірлі - результат нової рецесивної мутації, що не трапляється в інших породах котів. Міс Кокс, а потім і її послідовники, стали виводити нову породу, схрещуючи Кірлі з його матір'ю і дочками від різних кішок. Треба сказати, що Кірлі відрізнявся не тільки хвилястою шерстю. У ньому вже були закладені ознаки породи, посилені та закріплені подальшою селекцією: особливий тип голови з низько посадженими незвично великими вухами, широка пласка голова з видатними вилицями, виразні великі очі, пропорційне, компактне тіло.

Порода котів Девон-рекс досить швидко отримала визнання в Європі. Першою організацією, яка зареєструвала цю унікальну породу, була GССF (фелінологічна організація Англії) і девон-рекc почав свій шлях. Далі пішло визнання іншими котячими організаціями, зокрема й найбільшої - FIFe.

Девонів стали розводити не лише в Європі, але й в Австралії, Новій Зеландії, і навіть у Південній Африці та Колумбії. До США перші коти девон-рекси потрапили в 1968 році. Їх вивезло з Англії подружжя Уайтів із розплідника anglo-Tex. Ці віддані піонери-заводчики породи досі продовжують займатися розведенням девонів у себе в Техасі. Треба сказати, становлення породи в Америці, яке нині лідирує в їхньому розведенні, відбувалося не просто. Найбільша фелінологічна організація Америки - CFA - тривало відмовлялася визнавати девон-рексів за нову породу, проводячи суддівство просто для "рексів" - об'єднуючи їх з уже визнаними та відомими на той час корніш-рексами. Для того, щоби зберегти й затвердити унікальну породу, ентузіасти-заводчики працювали над нею самостійно, і завдяки їхній цілеспрямованій діяльності поступово, одна за одною, породу стали визнавати американські фелінологічні організації. Всупереч своїй "молодості", порода котів Девон-рекс стала настільки конкурентоспроможною, що її кращі представники за правом ділять призові місця в елітних списках національних переможців. І це не випадково, якщо врахувати, що кращі розплідники, що домагаються таких значних результатів, цілеспрямовано працюють над породою протягом 15, а то і 20 років! Нашим заводчикам поки такі подвиги навряд чи під силу... Але повернемося до самої породи.

Опис породи

Девон-рекс має дуже своєрідний вид. Його характерний вигляд легко пізнається навіть на відстані, і це є одним із головних якостей породи. Як не дивно, у породі, що виникла завдяки мутації хвилястої шерсті, пріоритет віддається саме цьому специфічному "Девонему виглядові", який складається з особливого типу голови та тіла. Значення шерсті також велике, але саме вигляд девона зробив цю породу унікальною і не схожою на інші.

Дуже важко описати красу цієї породи котів скупими словами стандарту. Скажу лише, що девон-рекс має дуже своєрідний тип, що складається з поєднань ознак, які парно гармоніюють між собою: коротке компактне мускулисте тіло на високих лапах поєднується з досить великою короткою головою, яка сидить на довгій тонкій шиї, увінчаній величезними вухами. Ну, а хвиляста шерсть додає особливого шарму вигляду девона, роблячи його остаточно невідпорним. Втім, дозвольте, є ще одна риса, без якої девон-рекс не буде девоном. Це незвичайний, яскравий, виразний і завжди на рідкість осмислений погляд, причому сам вираз може постійно змінюватися: то ви бачите перед собою навіжену натуру, повну витівки й пустощів, то це незвичайно одухотворений погляд романтика, що робить девона схожим на казкову істоту, а то це просто ледачий погляд нудьгуючої домашньої кішки.

Девон-рекси нібито спеціально створені бути милими домашніми улюбленцями, ідеально адаптованими для життя в сучасних квартирах. Вони дуже розумні, ласкаві, люблять суспільство людей, і якщо ви їм це дозволите, будуть увесь час супроводжувати вас - або як живий комір на вашому плечі, або плутаючись під ногами, куди б ви не пішли. Втім, завдяки своїй делікатності вони тут же зрозуміють, якщо вам набридла їхня компанія і не будуть набридати, поки знову не спіймають вашого скороминущого прихильного погляду, розцінений однозначно: "можна!". Напевно, девони обожнюють нас. Принаймні, навіть неприємні процедури, такі, як стрижка кігтів, купання або екзекуції під час лікування, вони переносять із якимось підкресленим благородством, нібито свідомо довіряючи людині робити з ними все, що той вважає за потрібне. Важко собі уявити девона, який дряпається або кусається, навіть у найкритичнішій для нього ситуації.

Девони мають гарний характер, дуже тямущі, по-собачому реагують на власну кличку, легко можуть вивчити ті чи інші команди. Моя кішка, наприклад, із задоволенням «плескає долонями», варто тільки голосом попросити її про це. Девони дуже спритні і стрибучі. Опинитися де-небудь на шафі або холодильнику не складе для них особливих труднощів. Але поводяться вони зазвичай коректно: нічого не скидають, не псують квітів, не намагаються поцупити те, що "погано лежить". У девонів приємний тихий голос, вони не крикливі, навіть кішка під час тічки зазвичай висловлює свій стан позами та тихим буркотливим голосом. Самі тічки відбуваються порівняно рідко - приблизно як у персів - раз на два-три місяці. Коти, зазвичай, не "мітять" і поводяться спокійно. Треба сказати, що така поведінка - досить рідкісний і приємний виняток у світі котів, тим більше короткошерстої групи. "У кожного свій смак", тому не дивуйтеся, якщо ваш девон-рекс виявиться раптом жагучим любителем чогось на кшталт солоних помідорів, меду в стільниках або ще якоїсь дивини, яка мало в'яжеться з традиційними уявленнями про котячу їжу. Що поробиш, девони часто мають вельми своєрідні смаки!

Пологи у кішок проходять легко. У потомстві зазвичай буває не більше ніж 3-4 кошеняти. У кошенят дуже рано відкриваються очі - на 4-5 день, але буває навіть і раніше - на 2-3-й. Вже з місячного віку девон-рекс має свій характерний вигляд, що нагадує маленького казкового ельфа. А ось розвиток кучерявої шерсті має у девонів свої особливості. Народжуються вони з короткою хвилястою шерстю, але з двомісячного віку кучерики поступово випрямляються, шерсть починає рідшати та у віці з трьох до шести місяців кошеня дуже віддалено нагадує кішку породи рексів: тіло вкрите коротким пушком, і лише на стегнах, хвості, лапах може зберігатися хвиля, що нагадує про минулі (і майбутні) кучерики. Доросла шерсть з'являється десь із 6-7 місяців, але її формування відбувається до року. Тільки до цього часу девон-рекс набуває свого справжнього, закінченого вигляду.

Є ще одна особливість, притаманна не стільки девонам, скільки всім кішкам, але актуальна також і для цієї породи. Річ у тому, що у котів, як і в людей, є різні типи крові, не завжди сумісні між собою. У котів відомі три типи - А, Б і АБ, що сильно розрізняються за частотою в різних породах залежно від вихідних ареалів походження. Найбільш поширений тип крові А, його мають усі кішки східного походження (сіами, орієнтали, бірми, тонкінeзи), а також російські блакитні, майже всі (93-98%), норвезькі лісові та мейн-куни. Серед персів, абіссінських кішок, бірм, сомалі, скотіш-фолдів і сфінксів кров типу А трапляється від 80 до 89%. Серед екзотів, британських короткошерстих, а також корніш-рексів - всього 60-79%. Решта тварин мають, зазвичай, тип крові Б. Тип АБ трапляється дуже рідко і вивчений мало, але відомо, що фізіологічно він близький до типу А. Очевидно, завдяки своєму початково британському походженню, ареалу, де частота типу Б дуже велика, девони мають найбільший відсоток тварин цього типу, за деякими даними до 40-50% (тобто 50-60% типу А відповідно). Імовірніше, тип крові Б мав і засновник породи - Кірлі. Генетичний тип А домінує над типом Б, і під час схрещування гомозиготних тварин (тобто представників "чистих ліній") двох типів потомство матиме тип А, але буде мати носійство типу Б, що може виявитися в наступних поколіннях. Схрещування двох представників Б-типу завжди дає тільки Б-потомство. Усе б нічого, сам собою тип крові ніяк не відбивається на стані і здоров'ї кішки, але існує несумісна комбінація під час в'язання, що загрожує загибеллю потомства: це схрещування кота типу А з кішкою типу Б, або, інакше, - кошенята типу А несумісні зі своєю матір'ю типу Б. На відміну від людини, у кішок, як і в інших тварин, несумісні з плодом антитіла матері не проникають через плаценту, отже, кошенята в цьому разі народжуються нормально, але нещасливі смертельно-небезпечні антитіла містяться в материнському молоці, що виділяється в перші години після пологів - у так званому молозиві. Якщо кошеня А-типу, який народився у Б-кішки харчується материнським молоком, особливо перші 16-20 годин, він отримує разом із ним готові антитіла, зокрема що працюють проти його власних клітин крові.

Далі події можуть розвиватися по-різному: частина кошенят, найбільш чутливих до цих антитіл, гине протягом першого тижня життя без видимих ​​ознак хвороби. Іноді в них можна виявити ознаки жовтявості і виділення бурої, через розкладання кров'яних клітин, сечі. Інші кошенята можуть вижити без будь-яких наслідків. Іноді лише внаслідок цієї реакції в них у віці 1-2 тижнів відпадає кінчик хвоста. Досі не ясно, чим визначається різна чутливість до несумісних антитіл. Вважається також, що під час повторних в'язок несумісних батьків збільшується число кошенят, чутливих до антитіл. В Америці поширене типування (визначення типу крові) тварин, що використовуються в розведенні. У цьому випадку можна не допустити небажаних схрещувань.

Якщо ж із яких-небудь причин цього не можна уникнути, існує досить простий спосіб захистити новонароджених кошенят: їх не можна підкладати матері протягом перших 1-2 діб (а за останніми даними всього лише перші 16 годин). Саме в цей час концентрація захисних антитіл у молозиві максимальна й небезпечна для кошенят.

Якщо є кішка-годувальниця типу А, можна на час підкласти кошенят їй або годувати їх перші години штучно. Коли час мине, можна сміливо повернути кошенят їх матері. Багато американських заводчиків так і роблять, вважаючи за краще не витрачатися на дороге тестування.

В інших розплідниках для розведення воліють використовувати котів тільки типу Б, сумісних із кішками всіх типів, або взагалі тримати тварин одного типу. Слід зазначити, що всі ці заходи необхідні тільки в разі загрози отримати несумісну комбінацію, адже в інших випадках готові антитіла материнського молока приносять тільки користь новонародженим кошенятам Девон-рекса.