Дієтотерапія захворювань серця

Дієтотерапія захворювань серця

Дієтотерапія важлива частина лікування всіх пацієнтів із захворюваннями серця. Мета дієтотерапії при застійній серцевій недостатності - це скорочення навантаження на серце за умови забезпечення всіма поживними потребами організму.

Це досягається шляхом:

Скорочення споживання натрію, що достатньо для запобігання його накопичення.

Запобігання або корекції гіпопротеїнемії.

Запобігання загального дефіциту калію в організмі, який часто відбувається при призначенні діуретиків.

Скорочення метаболічного стресу на печінку в застійному або циротичному стані шляхом забезпечення калоріями з вуглеводів або жирів і скорочення потреби в глюконеогенезі.

Скорочення навантаження на нирки шляхом зменшення кількості катаболічних продуктів білкового метаболізму.

Забезпечення калоріями на рівні, що запобігає втраті або набору ваги.

Забезпечення додатковим рівнем вітамінів групи B особливо в період діурезу, коли збільшується їх втрата.

Забезпечення закислюючими мін. речовинами для допомоги в екскреції натрію.

Скорочення споживання натрію

Одна з основних цілей дієтотерапії захворювань серця обмеження в споживанні натрію. У собак із захворюваннями серця рівень екскреції набагато нижче за нормальний, навіть до того моменту, як серцева недостатність стає очевидною. Насправді, знижений рівень екскреції натрію характерний для всіх станів серцевої недостатності. Необхідно щоб обмеження споживання натрію стосувалося всіх можливих його джерел в оточенні улюбленця. Ці джерела включають їжу, воду, смаколики. Основне джерело натрію для багатьох улюбленців - споживана їжа.

Обмеження у вмісті натрію вже давно використовується в лікуванні серцевої недостатності. American Heart Association ділить скорочення споживання натрію на 3 рівні: сильне, середнє, м'яке, зі споживанням натрію 7, 13 і 30 мг/кг ваги тіла відповідно. В середньому звичайна дієта людини містить приблизно 65 мг/кг ваги тіла/день або в 10 разів більше потреб. Приблизно такий же взаємозв'язок існує у собак і котів, які споживають комерційні корми. У кожному конкретному випадку обмеження вмісту натрію залежить від тяжкості ушкоджень і стану серцевої недостатності. Багато стадій серцевої недостатності залишаються непоміченими поки добре не розвинуться. Нирки собак і котів затримують натрій набагато ефективніше, ніж нирки людей. Підтвердженням тому є той факт, що рівень споживання натрію, при якому розвивається гіпонатріємія у людей, не призводить до розвитку гіпонатріємії у собак. При серйозних стадіях серцевої недостатності потрібне жорстке скорочення у вмісті натрію. Для підтримки цього рівня (13 мг натрію /кг/день) дієта має містити приблизно 0.025% натрію в консервованому вигляді (70% вологи) або 90 мг/100 г в сухому вигляді; це еквівалентно 100 мг/100 г сухої речовини (Prescription Diet* h/d*).

Собаки з ранніми стадіями серцевої недостатності або в перед застійному стані вимагають м'якого скорочення споживання натрію. Воно може бути досягнуто під час споживання натрію приблизно 30 мг/кг/день. Для цього дієта повинна містити 0.065% натрію в консервах (70% вологи) або 210 мг/100 г сухого корму, що еквівалентно 240 мг/100 г сухої речовини (Prescription Diet* k/d*). Під час переходу на дієту з жорстким обмеженням вмісту натрію потрібно певний час прогодувати дієтою з м'яким обмеженням вмісту натрію. Такий ступеневий перехід з дієти з високим вмістом натрію до дієти з дуже низьким вмістом натрію більш сприятливий, ніж різкий перехід. Це дає можливість організму пристосуватися. Собаки і кішки, які отримують багато комерційних кормів, споживають в середньому 130 мг/кг день. Це вдвічі більше, ніж споживає звичайна людина при звичайній дієті і в 30 разів більше, ніж рекомендується для зростаючих собак. У собак з едемою і асцитом, коли споживання натрію досить скорочено, затримка води та натрію припиняється, і надлишки виводяться з тіла. Як вода надходить у тіло за натрієм, так вона за ним і виводиться з тіла, таким чином, відбувається спонтанний діурез. Така відповідь часто спостерігається у тварин із серцевою недостатністю, коли вони отримують дієту з низьким вмістом натрію без будь-якого іншого лікування. Хронічна гіпонатріємія рідко трапляється у домашніх тварин. Якщо це і відбувається, то імовірніше через порушену здатність нирок до екскреції води, ніж неадекватне споживання натрію. Навіть якщо у тварини є гіпонатріємія, тварина із застійною серцевою недостатністю має надлишки загального обмінного натрію тіла. У випадках з хронічною гіпонатріємією досить складно проводити терапію, і, отже, прогноз несприятливий.

Обмеження в утриманні натрію протипоказане у випадках дегідратації, ослаблення, кахексії, хронічної діареї, гіпонатріємії і в період репродукції. Вагітні самки, які зазнали сильного обмеження в споживанні натрію, мали проблеми в останні два тижні вагітності. А саме аборти, смерть плодів і резорбція плодів внаслідок токсемії або затяжні пологи.

Інші живильні речовини

При застійній серцевій недостатності крім натрію важливий вміст і інших електролітів. Кальцій, магній і калій мають важливе значення у функціонуванні міокарда. Наявність або відсутність дефіциту калію істотно впливає на токсичність серцевих глікозидів і їх дію на серце. Серцеві глікозиди й діуретики, за винятком спіронолактону, підсилюють екскреції калію; отже, при призначенні серцевих глікозидів та діуретиків має бути збільшений вміст калію для запобігання дефіциту загального вмісту калію або гіпокаліємії.

Забезпечення адекватною кількістю і співвідношенням інших мінеральних елементів необхідно для підтримки електролітного балансу пацієнта і його гомеостазу. Це дотримується в дієті Prescription Diet* h/d*. Коли згодовується ця дієта пацієнтам з серцевими захворюваннями, то застосування добавок протипоказано.

Доступність води для улюбленців із застійною серцевою недостатністю ніколи не повинна бути обмеженою. Обмеження доступу до води тільки посилить дегідратацію клітини та електролітну незбалансованість. Однак, не можна забувати, що питна вода є водночас джерелом натрію. У деяких містах і будинках для пом'якшення води використовуються натрій катіонні замінники. В такому випадку повинна використовуватися непом'якшена вода. У пацієнтів з тяжкою серцевою недостатністю повинна використовуватися дистильована вода в початковий період терапії поки асцит або едема не зникнуть. У багатьох котів і собак із застійною серцевою недостатністю розвивається гіпопротеїнемія, через те, що пошкоджується абсорбція, транспорт і метаболізм протеїнів. Гіпопротеїнемія може загострюватися, якщо надлишкові кількості абдомінальної рідини видаляються за допомогою парацентоза. Гіпопротеїнемія сприяє більшій затримці води в екстрацелюлярному просторі. Однак, слід уникати надмірного споживання білка, адже захворюваність на хронічну ниркову недостатність частіше трапляється у старіючих тварин із серцевою недостатністю. У собак ниркова недостатність часто збігається з серцевою недостатністю. Таким чином, собаки із застійною серцевою недостатністю повинні отримувати дієту з вмістом білка на рівні 14-18% в перерахунку на суху речовину. Ниркова недостатність не специфічна для котів з серцевою недостатністю. Отже, кішки з серцевою недостатністю можуть отримувати дієту з великим вмістом протеїнів. Рівень 35-45% в перерахунку на суху речовину покращує смакові якості дієти, обмеженою за натрієм, і допомагає в об'ємному споживанні.

Білок, згодовуваний собакам, повинен мати високу біологічну цінність для забезпечення потреб у протеїнах при їх скороченому рівні. Це скоротить кількість продуктів метаболізму білків, які виділяються нирками. Обмеження у вмісті білка допомагає в запобіганні азотемії, яка часто трапляється при серцевій недостатності. Застійна серцева недостатність може супроводжуватися застійними явищами в печінці, які скорочують функцію печінки. Таким чином, поживні речовини повинні поставлятися в такій формі, яка знижує функціональне навантаження печінки. Білок повинен мати високу біологічну цінність, що знижує потреби в трансамінуванні амінокислот. Прості цукор й емульговані жири - кращі джерела енергії для серця і печінки.

При серцевій недостатності шлунково-кишковий тракт також страждає від недостатності артеріального кровопостачання і від венозного застою. Це призводить до недостатності поживних речовин унаслідок поганої кишкової абсорбції. Таким чином, їжа для пацієнтів із застійною серцевою недостатністю має добре перетравлюватися і згодовуватися часто невеликими порціями для забезпечення максимальної абсорбції нутрієнтів.

У пацієнтів із застійною серцевою недостатністю, які отримують діуретики, відбуваються втрати великої кількості натрію, води та водорозчинних вітамінів групи В. Таким чином, споживання вітамінів групи B має бути в 5 разів більше ніж зазвичай. Цього можна досягти шляхом додавання 1 г дріжджів/кг/день або використанням вітамінних добавок. Готові дієти з низьким вмістом натрію Prescription Diet* h/d* або k/d* містять збільшену кількість вітамінів групи B, і при їх згодовуванні не вимагають додаткових добавок.

Дієта з низьким вмістом натрію повинна метаболізуватися до кислих залишків. Корисно збільшене утворення метаболічних кислот, які комбінуються з натрієм і виділяються з сечею. Екскреція натрію з метаболічними кислотами призводить до скорочення екстрацелюлярних натрію і рідини, що поліпшує діурез. Більшість їжі, що зазвичай з’їдається тваринами, метаболізується до кислих залишків, в той час як їжа, що з’їдається людьми, виробляє взагалі лужні залишки. Додавання їжі, призначеної для людей, до готових кормів для тварин з метою скорочення вмісту натрію може призвести до згубного залуження дієти.

Смакові якості

Дієта з низьким вмістом натрію часто має проблеми за смаковими якостями. Сіль покращує смакові якості їжі для багатьох людей. Але цей випадок не стосується котів і собак. Найпоширеніша причина, за якою кішки та собаки відмовляються від дієти з низьким вмістом натрію, є раптова зміна дієти з високим вмістом білка на дієту з низьким вмістом білка, а не через низький вміст натрію. Багато пацієнтів з серцевою недостатністю знаходяться в похилому віці і мають певні смакові звички. Ветеринарний лікар повинен мати це на увазі і зуміти переконати власника тварини в тому, що зміна дієти необхідна і від цього залежить успіх лікування.

Результати досліджень госпіталізованих собак показали, що багато собак добре сприймають дієту з жорстким обмеженням за вмістом натрію і менше ніж 5% собак продовжують відмовлятися від неї після закінчення 3 днів. Найпрактичніше рішення для цих 5% - поступова зміна корму. Починати годування собаки треба з дієти з м'яким обмеженням за вмістом натрію - Prescription Diet* k/d* або Feline h/d*. Готові дієти з обмеженим вмістом натрію для котів містять таку ж кількість натрію, що і дієти з м'яким обмеженням у вмісті натрію для собак. Через високий вміст білка в дієті для котів, собаки найохочіше поїдають такий корм, тому його добре використовувати на початку періоду переходу на дієту з обмеженим вмістом натрію. Тільки-но собака звикає до не сильно обмеженої дієти, його переводять на більш обмежену дієту (Prescription Diet* h/d*). Інший варіант це тривалий перехід, при якому поступово старий корм замінюється новим. Одну частину h/d* ретельно перемішують з трьома частинами попередньої дієти. Таким чином, споживання натрію знизиться на 20%. Коли ця суміш буде поїдатися охоче (що може зайняти від 1 до 5 днів), змішайте рівні частини дієт і знову дайте улюбленцеві звикнути до цієї суміші, яка скоротить споживання натрію на 50%. Продовжуйте цю процедуру поки тварина не буде споживати тільки дієту з низьким вмістом натрію.

Також корисним може виявитися:

Нагрівання корму, особливо якщо тварина звикла до теплої їжі

Приправлення кормозамінником солі (калію хлорид)

Давання вітамінів групи B

Добавка таурину

Додавання таурину до звичайної дієти собак і котів із серцевою недостатністю або використання готових кормів, які вже містять високий рівень таурину. У собак поміж американських кокерів і золотистих ретриверів існує прямий взаємозв'язок між дефіцитом таурину і дилятаційною кардіоміопатією. Кішки повинні отримувати 250-500 мг таурину на день, а собаки 500-1,000 мг таурину 3 рази на день. Деякі дієти, спеціально сформульовані для дієтотерапії захворювань серця, вже містять високий рівень таурину (Prescription Diet* h/d*). Тварини, які отримують такий корм, зазвичай не потребують додаткової добавки таурину.

Додавання таурину в корми для котів зазвичай припиняють через 12-16 тижнів, якщо: 1) клінічні ознаки серцевої недостатності зникли, 2) обсяг при ехокардіографії приблизно нормальний, 3) за умови, що кішка буде їсти корм, при якому буде нормальна концентрація таурину в крові. Тривалість застосування додаткових добавок таурину для собак точно не встановлена.

Добавка карнітину

Рекомендована оральна доза карнітину для собак з міокардіальним дефіцитом карнітину становить 50-100 мг L-карнітину /кг ваги тіла 3 рази на день. Собаки з вагою 25-40 кг частіше уражаються серцево-судинними захворюваннями і повинні отримувати 2 г L-карнітину, змішаного з їжею 3 рази на день. Така висока оральна доза збільшить концентрацію карнітину в плазмі у 10-20 разів відносно рівня до лікування. Високий рівень карнітину в плазмі зазвичай, але не завжди, збільшує міокардіальну концентрацію карнітину до нормального рівня. Вартість добавки L-карнітину для забезпечення його нормального рівня становить 100-200$ на місяць для собаки великої породи.

Власники зазвичай зазначають значне поліпшення в клінічних ознаках через 1-4 тижні після початку застосування добавки і поліпшення в ехокардіографії після 8-12 тижнів.

Уникнення надлишків натрію може бути важливим при деяких формах хронічних респіраторних захворювань, таких як хронічний бронхіт і астма. Дослідження серед людей показали, що високе споживання натрію хлориду може загострити клінічні ознаки, пов'язані з астмою. Знижений вміст натрію в їжі призводить до збільшення рівня вазоактивного кишкового агента (ВКП) у плазмі і легенях. ВКП діють як вазодилататори.

Для котів уникнути надлишків натрію в комерційних кормах досить складно, адже інгредієнти, використовувані для забезпечення високих потреб у білку, також містять досить багато солі.

Слід ще зазначити, що в минулому з патогенезом серцевої недостатності і деяких форм гіпертензії пов'язували переважно накопичення натрію. Низка досліджень показала, що певне значення має взаємодія натрію з іншими іонами, включаючи хлорид. Повний прояв гіпертензії, пов'язаної з хлоридом, у людей залежить від спільного введення натрію і хлориду. В експериментальній моделі створення хлорид-чутливої гіпертензії у щурів кров'яний тиск і обсяг не збільшувалися при споживанні високої кількості натрію з іншими іонами (не хлоридом), а споживання великої кількості хлориду без натрію менше впливало на кров'яний тиск, ніж споживання натрію хлориду. Нездатність нехлоридних солей натрію виробляти гіперволемію може бути пов'язана з тим, що вони не можуть збільшувати обсяг плазми. Вивільнення реніну відбувається у відповідь на певну концентрацію хлориду в ниркових клубочках. Хлорид може також діяти як безпосередній нирковий вазоконстриктор. Це говорить про те, що обидва нутрієнта грають важливу роль в розвитку гіпертензії і серцевих захворювань.

Також слід контролювати вміст калію і магнію у пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями. Абнормальності в їх гомеостазі можуть: 1) бути причиною серцевої аритмії, 2) знижувати серцеву скоротність, 3) продукувати м'язове тремтіння, 4) потенціювати несприятливу реакцію від серцевих глікозидів та інших серцевих ліків.