Дратхаар

Дратхаар - німецька жорсткошерста лягава

• Історія породи
• Стандарт породи
• Характер тварини
• Догляд та утримання
• Полювання
• Як вибрати цуценя

Історія породи

Потреба у виведенні нової породи собак з'явилася в Німеччині після ліквідації феодально-кріпосницького ладу. Промисловці, що розбагатіли, захопилися полюванням, намагаючись наслідувати аристократії. Їм потрібен був помічник, який міг би полювати в будь-яких умовах.

Породу створювали, схрещуючи гріффонів Кортальса, англійських пойнтерів, сеттерів, водяних пуделів, німецьких курцхаарів і штіхельхаарів. У наслідок титанічних зусиль собаківників на початку XIX століття з'явилася нова мисливська лягава. За неймовірно жорстку шерсть вона отримала назву «дратхаар», що в перекладі з німецької означає «жорсткошерстий».

Виведеного собаку німецькі мисливці спочатку ігнорували, надаючи перевагу англійським сеттерам. Деякі вважали його мисливські якості посередніми. Лягава збереглася завдяки жителям гірських районів Баварії. Вони використовували її не тільки для полювання, а також як пастушу.

Німецька жорсткошерста лягава офіційно визнана породистою собакою наприкінці XIX століття. Саме тоді в Німеччині з'являється мода на дратхаарів. Собаківники активно вивчають породу та розробляють її стандарт. Широкій громадськості собаку було представлено ​​в 1902 році.

Стандарт породи

Відповідно до стандарту FCI дратхаар є підрушничим багатофункціональним собакою, придатним до будь-якого виду польового дозвілля. Він має благородну форму корпусу, що нагадує квадрат. Загривок злегка підноситься над крупом (високопереда). Німецька жорсткошерста лягава має зріст вище середнього та суху статуру. Загривок у псів знаходиться на рівні 60-68 см, а в сук - на висоті 56-64 см. Індекс розтягнутості коливається в межах 102-110 см. Тварини живуть 12-14 років.

Жорстка шерсть щільно прилягає до шкіри. Вона не змінює силует тіла тварини. Вона стійка до негоди та надійно захищає собаку від холоду й вологи. Завдяки густому підшерстю дратхаар ніколи не мерзне, навіть у сильні морози або під час дощів.

Відтінок шерсті ближче до кавового. Світло-коричневі шерстинки можуть комбінуватися зі сріблястими, сивими або темно-коричневими, майже чорними. Корпус собаки зазвичай вкритий дрібними цятками. Стандарт породи допускає наявність світло-коричневого відтінку з великою білою краваткою на грудях. Іноді зустрічаються собаки, у яких коричневі тони повністю відсутні.

На великій витягнутій морді шерсть темніше, аніж на корпусі. На носі можна розрізнити легку горбинку. Висячі вуха містяться трохи вище лінії очей. Німецький дратхаар відрізняється брудастістю (наявністю вусів, рунистих брів і густої бороди невеликої довжини). Однак губи тварини не відвисають, а щільно прилягають до щелепи. Невеликі складки є тільки в куточках пасті. Особливості породи добре видно на фото.

Тварина рухається розмашисто, демонструючи силу і граційність. Задні ноги знаходяться паралельно одна одній у русі та в стійці. Оглядаючи їх збоку, добре виражений кут зчленування. На передніх ногах дратхаар має невеликі вичіски. Коли собака збуджений, хвіст розміщується в горизонтальному положенні або трохи піднімається над лінією спини.

Характер тварини

Німецький дратхаар відрізняється урівноваженим характером. Він не боязкий і не агресивний. Однак тварина недолюблює чужинців і може демонструвати до них злість. Унаслідок цього його нерідко використовують як сторожа.

Дратхаар сильно прив'язується до свого господаря. Він постійно за ним спостерігає, щоби бути готовим у будь-яку секунду виконати доручення. Тварина може проявляти норов, якщо їй здасться, що на неї звертають мало уваги. Дратхаар насилу переносить розставання з господарем і сильно страждає на самоті.

Перебуваючи в порожній квартирі, він нервує і вважає себе покинутим. Собака починає гризти взуття та предмети інтер'єру. Деякі особини можуть гавкати і скиглити.

У родині собаки почуваються затишно. Вони мають поступливий характер. Вихованець любить і слухається всіх членів родини. Він із задоволенням бере участь у дитячих іграх і може бути турботливою нянькою малюкам. Бажано, щоби досвід спілкування з дітьми лягава набула якомога раніше. Дратхаар ладнає з усіма тваринами, мирно ділить територію з іншими собаками та котами. Однак має схильність до домінування.

Тварина потребує тривалих активних прогулянок. Якщо є можливість, треба намагатися водити собаку в теплу пору року до водойми. Він із задоволенням поплаває. Німецька жорсткошерста лягава сильно страждає від пасивності. Вона може стати надмірно метушливою, неспокійною й навіть агресивною. Цуценята дратхаара надмірно активні та трохи дратівливі. Дорослішання триває від 2 до 3 років. Багато собак люблять без причини погавкати.

Розумну та кмітливу лягаву досить важко навчати, тому дресирування потрібно починати з найперших місяців життя цуценя. Особливо важливий період до 10 місяців. Займатися натаскуванням можна лише після засвоєння загального курсу навчання і виконання основних команд на відстані, коли німецький дратхаар досягне віку 7 місяців. Господар має проявити послідовність, завзятість і терпіння. Груба сила та крики неприйнятні у вихованні дратхаара.

Догляд та утримання

Німецька жорсткошерста лягава відрізняється невибагливістю. Вона може жити в приміщенні або вольєрі. Якщо тварина постійно живе на вулиці, у неї формується більш щільне підшерстя. Шерсть дратхаара має дивовижну здатність самоочищатися, тому улюбленець завжди виглядає охайно. Мити його потрібно не частіше 1-2 разів на рік.

Догляд за собакою вимагає мінімальних зусиль від господаря. Навесні, влітку та восени потрібно стежити, щоби на ньому не було кліщів. Особливо ретельно треба оглядати тіло тварини після прогулянки в лісі, у парку або на лузі з високою травою. Необхідно вчасно робити планові щеплення та обробляти собаку від бліх.

У цуценяти треба щотижня перевіряти стан вух і очей. Завдяки товстій шкірі лягава має низьку чутливість до болю. Вона часто не помічає порізи і травми під час полювання, та не реагує на них. Тому потрібно періодично оглядати тварину, щоби вчасно виявити поранення. Особливо це актуально для молодих особин.

Собака може харчуватися готовими кормами. Вони не знижують її мисливські здібності. Однак краще готувати улюбленцеві їжу самостійно. У раціоні тварини має бути багато білка. Потрібно регулярно давати йому м'ясо, молочні продукти, яйця, каші та овочі. Цуценята їдять часто та маленькими порціями. Дорослим тваринам можна давати їжу двічі на день - вранці та ввечері.

Полювання

Вихованець буде щасливий, якщо господар буде брати його на полювання. Тут розкриються всі таланти лягавої. Готуючи цуценя до полювання, потрібно розвивати в нього терпляче ставлення до сторонніх. Недовірливість до чужих людей може перешкодити тварині сконцентруватися на головному занятті. Мисливець також не має відволікатися на охорону господаря та його майна.

Універсальна лягава полює на болотних, польових, лугових і борових птахів, а також на зайця, лисицю, косулю. Вона рухається за слідом тварин, стає в стійку, гавкає на дичину, відшукує та апортує здобич. Радіус пошуку дратхаара досягає 70 метрів. Він із легкістю працює на будь-якому ландшафті.

Погодні умови не відбиваються на якості полювання. Дратхаар рухається риссю або галопом, утримуючи голову на лінії спини. Він періодично опускає ніс, перевіряючи правильність напрямку руху. Лягава цінується за безшумну роботу, яка має велике значення на полюванні в лісі. Тому з дратхааром часто успішно ходять на кабана.

Як вибрати цуценя

Щоби вибрати надійного друга та чудового мисливця, потрібно перевірити документи батьків і переконатися в їхній справжності. У тварин мають бути дипломи з польової і болотної дичини. Якщо мисливські собаки мають дипломи з кривавого сліду й качки - ще краще. Чим вище оцінки на змаганнях, тим більше шансів, що в цуценяти будуть відмінні характеристики.

Потрібно оглянути обох батьків і оцінити їхній зовнішній вигляд на відповідність стандарту. У них має бути найвища оцінка за екстер'єром. З потомства обирають цуценя, що має стандартне забарвлення. Також оцінюють темперамент малюка, його активність, стійкість психіки та тямущість. Якщо є сумніви, краще робити вибір після консультації з фахівцем.