Ендокринні порушення у собак

Порушення ендокринної системи у собак

У статті йдеться про ендокринні порушення, що виникають в організмі собаки; охарактеризовані основні ендокринні захворювання, їх симптоми й ознаки, а також методи лікування.

В ендокринній системі організму налічується сім залоз, які виділяють гормони, що стимулюють роботу інших органів. Кожна залоза виконує певну функцію і відповідає за свій власний процес. Захворювання, пов'язані з ендокринною системою виникають зазвичай тоді, коли залоза починає виділяти надлишок гормонів або спостерігається нестача їхньої кількості.

Залоза, регулююча метаболізм і зріст, називається щитовидною і розташована вона на шиї; залоза, яка контролює рівень цукру в крові, називається підшлунковою і знаходиться вона біля тонкого кишечника. Ці дві залози відіграють дуже важливу роль у здоров'ї домашнього улюбленця. Крім них є ще паращитовидні залози, які знаходяться поруч зі щитовидною залозою, завдання їх полягає в тому, щоб регулювати вироблення кальцію в організмі. Що стосується наднирників, то вони виробляють адреналін і кортизон, це гормони, які необхідні під час стресових ситуацій.

Найпоширенішим ендокринним порушенням є цукровий діабет. Це захворювання виникає через брак гормону інсуліну, в наслідок чого глюкоза (цукор) затримується в крові, виділяється разом із сечею, а клітини в організмі недоотримають необхідне харчування. В результаті проведених досліджень було виявлено, що найчастіше від цього захворювання страждають самки після 5 років, які мають надмірну вагу і ожиріння. Перші ознаки цукрового діабету - це підвищений апетит і постійна спрага, а також часте сечовипускання. У зв'язку з тим, що очам тварини гормон інсуліну так само потрібен, як і іншим органам, у собаки через деякий час може розвинутися катаракта, що є черговим тривожним симптомом прогресування захворювання. Якщо вчасно не почати лікування, наступними стадіями буде депресивний стан тварини, втрата апетиту й блювота.

Поставити діагноз діабету може тільки ветеринарний лікар, на підставі проведених аналізів крові і сечі, шляхом виявлення підвищеного вмісту цукру. Вилікувати цукровий діабет повністю неможливо, проте можна контролювати рівень цукру в крові, за допомогою інсулінових замін і спеціальної дієти для собак. Ін'єкції інсуліну робляться собаці щодня, протягом усього життя тварини, проте треба бути обережними, адже надмірна кількість може викликати небезпечний для життя припадок. Роблячи такі ін'єкції потрібно слідувати таким правилам, як за півгодини до уколу тварині дається їжа, яка містить мало вуглеводів, жирів і багато клітковини. Годувати домашнього улюбленця потрібно двічі на день, одночасно, без будь-яких «перекусів і смаколиків» між годуванням. Вважається, що свіжі зелені овочі, особливо, такі як броколі та капуста, допомагають знизити рівень цукру в крові. Собака має більше рухатися. Діабет передається у спадок, тому тварину слід каструвати, крім того, під час різних репродуктивних циклів, потреба в інсуліні може змінюватися. Собака, який страждає на діабет, за умови правильного догляду, харчування та лікування може довго і повноцінно жити, проте господарям таких улюбленців доведеться зіткнутися з досить великими грошовими витратами.

Щитовидна залоза виробляє гормон, який регулює швидкість метаболічних процесів. В наслідок порушення роботи цієї залози може розвинутися захворювання - гіпотиреоз. Першою ознакою захворювання є апатія, випадіння шерсті у собаки по всій поверхні, без будь-яких ознак сверблячки, шкіра стає сухою і лущиться, крім того собака починає набирати вагу, навіть за умови звичайного раціону харчування, спостерігається сонливість, часто виявляються вушні інфекції. Ці симптоми розвиваються повільно, протягом року. Для молодих собак при такому захворюванні характерне погане зростання.

Діагноз гіпотиреозу ставиться на підставі аналізу крові. Так само, як і діабет, це захворювання неможливо зцілити повністю, проте його можна контролювати, за допомогою прийому тиреоїдного гормону протягом усього життя тварини. Це є простим і ефективним способом, причому порівняно недорогим. Через пару місяців після прийому цього гормону у собаки знову відростає шерсть, хвороби вух проходять, а вага приходить в норму.

Якщо наднирники починають виробляти надмірну кількість гормону кортизону, у собаки виникає захворювання, яке називається синдром Іценко-Кушинга. Воно проявляється в підвищеній спразі і частому сечовипусканні, симетричному випадінні шерсті та зміні її забарвлення. На останніх стадіях здувається живіт. Якщо вироблення кортизону знижено, з'являється хвороба Аддісона (хронічна недостатність кори надниркових залоз). Виявити цю хворобу за першими ознаками важко, тому що її симптоми мають загальний характер - апатія, відмова від їжі, пронос, блювота, слабкість, схуднення. Поставити діагноз можна тільки на підставі проведених аналізів та обстеження.

Домашні улюбленці, у яких виявлені ті чи інші ендокринні захворювання, вимагають особливого догляду, постійного спостереження у ветеринарних лікарів і регулярного лікування. Це важко як в емоційному, так і в фінансовому плані. Життя таких хворих тварин знаходиться цілком і повністю в руках улюблених господарів.