Естонський гончак

Естонський гончак

• Загальний опис породи, характер
• Види, стандарти та різновиди
• Вибір цуценяти
• Особливості утримання, догляд, здоров'я
• Виховання та дресирування

Загальний опис породи, характер

Естонського гончака було виведено в середині XX століття для полювання на дрібного звіра. Собаківники поставили собі за мету створити новий вид гончаків низького зросту, щоби не порушувати заборону на використання високорослих мисливських собак, що діяла в Естонії. Обмеження були пов'язані з заходами охорони косуль. Родоначальниками нової породи стали цуценята швейцарських гончаків, привезених до Естонії в 1934 році. Собаківники схрещували їх із біглями, фоксхаундами, фінськими, російськими та англо-російськими гончаками, яких відбирали за зростом. Новий вид мисливських собак було представлено громадськості та визнано в 1954 році.

Естонський гончак – пристрасний, азартний мисливець. Він демонструє агресивність до здобичі, коли полює. Однак у домашніх умовах у поведінці тварини немає ні краплі злості. Собака відрізняється м'яким доброзичливим характером. Він безмежно відданий господареві та готовий виконати будь-яке його бажання.

Гончак добре ставиться до дітей, якщо вони не ображають його. Він не свариться з тваринами, які жили в будинку до його появи. Якщо господарі заведуть нового улюбленця, естонський гончак сприйме сусіда як претендента на його територію. Конфліктів у цьому разі уникнути не вдасться.

Собаку переповнює енергія, яку він витрачає на прогулянках. Він бігає, стрибає, «бере слід», переслідує птахів і котів, імітуючи полювання. Енергійна тварина ні на хвилину не зупиняється. Вона ідеально підходить для людей, які ведуть активний спосіб життя. Улюбленець буде супроводжувати сім'ю в походах, під час тривалих прогулянок лісом або парком. Якщо господарі будуть давати улюбленцеві багато бігати, він чудово почуватиметься у квартирі.

Види, стандарти та різновиди

Тварина має середні розміри. Зріст псів (вижлеців) у холці коливається в межах 45-52 см. Собаки (вижлиці) нижче за псів на 3 см. Корпус собаки нагадує витягнутий прямокутник. Його круп на 1-1,5 см нижче за холку. У тварини мускулисте тіло й міцні кістки.

Голова з круглою черепною коробкою та витягнутою мордою. Перехід від носа до чола плавний. Темні губи щільно прилягають до міцних білих зубів. Тонкі вуха притиснуті до голови. Їхні кінчики злегка закруглені.

Невисокі надбрівні дуги добре помітні. Під ними косо посаджені очі з темною райдужкою. Повіки мають чорний колір. Мочка носа в багатьох представників породи чорна. Коричневий ніс буває в собак із жовто-рябою шерстю.

Товстий біля основи хвіст поступово звужується. В опущеному стані він досягає скакального суглоба. Хвіст має шаблевидну форму. Він злегка піднятий над лінією спини, коли собака збуджений. У спокійному стані естонський гончак тримає його опущеним. У тварини прямі кінцівки з овальними лапами.

Щільна та еластична шкіра собаки не утворює складок. Вона вкрита короткою жорсткою шерстю. Найбільш популярне забарвлення - чорно-рябе в рум'янах. У гончаків також буває багряно-рябе, жовто-рябе, чепрачне та буро-рябе в рум'янах забарвлення. Стандарт породи не регламентує розмір плям.

Вибір цуценяти

Купуючи улюбленця потрібно вивчити родовід і польові дипломи його батьків. У титулованих тварин народжуються цуценята з відмінним екстер'єром і чудовими робочими характеристиками. Після ознайомлення з документами батьків потрібно поспостерігати за молодняком. Зупинити свій вибір треба на міцному й активному малюку, який не боїться сторонньої людини. Якщо юний естонський гончак поводиться агресивно, від нього краще відмовитися.

У здорового малюка чиста та блискуча шерсть. У пащі має бути повний комплект молочних зубів. Нижня щелепа не має бути коротша або довша за верхню. З віком цей недолік не тільки не зникає, але й стає більш помітним. Краще вибрати цуценя з темними очима. Брати малюка зі світлими або зеленими очима не варто. Погано, якщо райдужки на правому та лівому оці відрізняються.

Юний естонський гончак повинен мати міцні товсті лапи. Хвіст малюка не повинен діставати до скакального суглоба. Бажано, щоби ніс був темний або з дрібними рожевими цяточками. Великі рожеві плями на носі або занадто світлий його відтінок є приводом для відмови від цуценяти.

Особливості утримання, догляд, здоров'я

Естонський гончак - охайна тварина, тому доглядати за ним нескладно. Потрібно вичісувати його 2 рази на тиждень гумовою рукавицею. Коли собака линяє, шерсть розчісують частіше. Досить мити пса 1 раз на місяць спеціальним миючим засобом. Часті гігієнічні процедури можуть призвести до руйнування захисного шару шкіри. Після цього естонський гончак стане вразливим до інфекцій. Після купання треба укутати улюбленця в ковдру та помістити в захищене від протягів місце.

Щоби на зубах у собаки не з'являвся камінь, необхідно 1-2 рази та тиждень чистити йому зуби. Задля цього використовують щітку-насадку на палець і спеціальну пасту. Звичайна паста буде дратувати улюбленця сильним запахом. Один раз на тиждень треба оглядати вуха й очищати їх за необхідністю вологим тампоном.

Хоча естонський гончак непогано переносить спеку, краще не тримати його довго під прямими сонячними променями. У вольєрі він може перебувати тільки влітку. У зимовий період рідкісне підшерстя не захистить тварину від холодів. Гуляти із собакою потрібно не менше 2 разів на день протягом 40-60 хвилин.

Естонський гончак із задоволенням їсть готовий корм. Якщо господар вважає за краще готувати їжу самостійно, він повинен стежити, щоб у раціоні улюбленця було досить м'яса. Можна годувати гончака яловичиною та куркою, а також субпродуктами. М'ясо змішують із кашами, овочами та фруктами. Корисно давати кисломолочні продукти. За 2 місяці до полювання собаку переводять на молочно-овочеву дієту.

У гончака міцне здоров'я. Йому потрібно регулярно робити щеплення від сказу, оскільки здобич може бути носієм небезпечного захворювання. Особи з блакитними очима нерідко мають слабкий зір і страждають від глухоти. З віком у собак може розвинутися атрофія сітківки та катаракта. У літніх тварин іноді діагностують артрит. З правильним доглядом улюбленець проживе 11-13 років.

Виховання та дресирування

Починати дресирування потрібно відразу після придбання улюбленця. Собаку привчають до клички, господаря, місця та режиму дня. Господар повинен відходити від малюка, кличучи його до себе. Інстинкт переслідування великих об'єктів змусить тварину йти за хазяїном.

Спочатку естонський гончак повинен засвоїти команди: «до мене» та «фу». Вони зроблять прогулянки більш безпечними. Потім переходять до більш складних команд: «місце», «стояти», «сидіти», «лежати» та «поруч». У польових умовах команду «до мене» замінює звук ріжка. Бажано в ранньому дитинстві познайомити улюбленця з різними тваринами та привчити реагувати на них спокійно.

Естонський гончак повинен їсти тільки після того, як поїсть господар. Собака повинен поступатися дорогою входячи до приміщення. Він може залазити на ліжко тільки після дозволу господаря.