Гімалайська кішка

Гімалайський кіт: особливості породи, відмінності та нюанси

• Опис породи
• Як вибрати кошеня
• Характер
• Особливості догляду
• Здоров'я
• Харчування
• В'язка

Гімалайський кіт несе в собі коріння милого красеня-перса та сіамської непосиди. Від першої породи гімалайці запозичили розкішну шубку, а від другої - забарвлення шубки та колір очей. Чи підійде такий улюбленець вам, слід з'ясувати до того, як ви підете до розплідника. Чим відрізняються ці блакитноокі красені із шикарними шубками?

Опис породи

Батьківщиною цієї породи вважається Англія й Америка. У 30-х роках минулого століття селекціонери схрестили чорну перську та сіамську кішку, отримавши в результаті чорних кошенят із короткою шерстю. Щоби зберегти ген колор-пойнта заводчики витратили майже 20 років. У 1950 році в Америці з'явився перший перський кіт із сіамським забарвленням. Ще через 7 років була зафіксована порода гімалайський кіт, яка отримала свою назву через своє забарвлення - за аналогією з гімалайським кроликом. Англійські заводчики також не покидали спроб отримати перського сіамця, й одночасно вивели в 1955 році саме такого кота, назвавши його довгошерстим колор-пойнтом.img align="right" alt="" height="187" src="/userfiles/537_2.jpg" width="250" />

Майже всі міжнародні котячі організації об'єднали в одному стандарті опис порід гімалайського кота, перса та короткошерстого екзота, усі вони відрізняються лише довжиною та кольором хутра шубки. Загальні вимоги до породи перський колор-пойнт такі:

• кругла голова, що нагадує форму широкого купола. Голова середня або велика, з потужною щелепою, великим підборіддям, товстими, яскраво вираженими щоками. Морда кругла і плоска;
• широко поставлені, невеликі та закруглені вуха;
• великі, опуклі очі, посаджені на великій відстані. Колір очей може мати будь-який відтінок блакитного;
• ніс має однакову ширину й довжину, об'ємні ніздрі. Профіль кирпатий, ніс у профіль розташовано на одному рівні з чолом і підборіддям;
• тіло належить до коббі-типу, досить щільне, живіт кругленький, грудна клітка низька та переходить у коротку потужну шию;
• лапи потужні, з круглими подушечками, короткої довжини;
• хвіст не довгий, прямий;
• шерсть має густе підшерстя, завдяки чому стає ще об'ємніше, шерсть довга, на комірі - особливо пишна.

Забарвлення гімалайського кота може бути таким:

• блакитний або блу-пойнт - вважається стандартним;
• ліловий – являє собою розбавлений блакитний, тіло світліше і яскравіше;
• сил-пойнт - відмітини коричневого кольору, з таким забарвленням подушечки лап теж мають темно-коричневий колір;
• шоколадний - пойнти темно-коричневі, тіло світліше, ніж у забарвлення сил-пойнт, подушечки лап мають рожевий колір;
• рудий і кремовий пойнти - такі забарвлення можуть бути тільки успадковані від кота з рудими пойнтами, але кремовий – більш блідий, у порівнянні з рудим.

Щоб отримати кішку з пойнтами шоколадного або лілового кольору, потрібно, щоби мама й тато були бажаного забарвлення.

Дорослий гімалайський кіт може важити від 4 до 6 кілограмів.

Як вибрати кошеня

Вибираючи кошеня, обов'язково ознайомтеся з вимогами стандарту породи гімалайський перс. Ретельно вивчіть фото в інтернеті, щоби чітко розуміти, як має виглядати улюбленець. Не забувайте, що відхилення від стандарту впливають не лише на зовнішній вигляд кішки, але й на її здоров'я - кошенята з позапланових в'язок можуть мати серйозні генетичні захворювання. Тому слід віддавати перевагу тільки зареєстрованим розплідникам, вивчити відгуки про заводчиків, відвідати розплідник особисто. Тварини в розпліднику повинні бути чистими, ситими й доглянутими. Подивіться на батьків свого майбутнього улюбленця - вони повинні відповідати стандарту, бути здоровими, нормальної статури.

Характер

Перський колор пойнт має лагідний, ніжний і спокійний характер. Ви навряд чи побачите улюбленця, який розгойдується на шторах, а ось у вас на руках він буде сидіти із задоволенням. Вони мають гострий розум, можуть підлаштовуватися під ваш настрій. Проте, грайливі сіамські гени подеколи виявляють себе. У дитячому віці гімалайський перс дуже активний, доброзичливий і зовсім не проти погратися. Представники цієї породи відмінно підійдуть родинам із дітьми, цілком спокійно гімалайці уживаються з іншими тваринами в будинку.

Особливості догляду

Оскільки гімалайська кішка має довгу й густу шерсть, вона потребує ретельного, мало не щоденного вичісування. Мила приплюснута мордочка позначається на роботі сльозових залоз, тому в цих котів рясне сльозовиділення, їхні оченята потрібно очищати щодня, для цього знадобиться ватний диск, змочений у спеціальному розчині для очищення очей. Знайти такий засіб можна в будь-якому магазині зоотоварів. У цієї породи досить активно працюють сальні залози, тому вони потребують регулярного купання. На щастя, гімалайський перс обожнює водні процедури, тому складнощів із купанням у вас не виникатимуть. Також не забувайте регулярно очищати вушка свого улюбленця, водити його на консультації до ветеринара, щоби зробити весь спектр необхідних щеплень. Раз на півроку слід проводити дегельмінтизацію та обробляти кішку від бліх.

Здоров'я

Як перський, так і гімалайський кіт схильні до полікістозу нирок і захворювань, пов'язаних з органами дихальної системи - через сплюснені мордочки. Також нерідкісними є проблеми зі шкірою, зором і печінкою. Щоб уникнути проблем зі здоров'ям, не забувайте показувати улюбленця ветеринару та правильно годуйте його.

У середньому представники цієї породи живуть десь 12 років.

Харчування

Гімалайський кіт - великий шанувальник смачної їжі. Тому за раціоном його харчування слід ретельно стежити та контролювати обсяги з’їденого, щоби ваш улюбленець не заробив ожиріння. Готові корми дають можливість контролювати кількість їжі та корисних мікро- і макроелементів, які отримує ваш улюбленець. Якщо ви вирішили віддати перевагу натуральним продуктам, нізащо не годуйте кішку своїм обідом - у раціоні тварини не має бути солі, спецій і цукру. 60% меню має становити м'ясо, бажано – відварне, та в жодному разі не жирне. Також можна годувати тварину кисломолочними продуктами, яйцями, кашами, овочами. Рибу давати не слід - вона провокує в котів хвороби нирок.

В'язка

Гімалайська кішка готова до в'язки у віці після року, хоча перша тічка може статися вже в 5-6 місяців. Плануючи в'язку, приділіть особливу увагу кольору майбутнього тата кошенят - точно й напевно визначити колір кошенят, звичайно ж, навряд чи вийде, але, наприклад, якщо ви не хочете малюків із рудими мітками - в'язати кішку з гімалайським котом такого кольору не варто.