Ікрометальні акваріумні рибки

Справжньою окрасою будь-якого акваріума є ікрометальні акваріумні рибки: моенкаузія, ціхлазома, херос конхіто, акара та хроміси. Все, що потрібно знати про цих чудових водних улюбленців, читайте в нашій статті.

Моенкаузія діамантова

Як справжня мешканка венесуельського озера Валенсії, моенкаузія діамантова любить тепло. Тому температура води в акваріумі має підтримуватися в межах +22°-25°С. Моенкаузіі відрізняються граціозністю і миролюбною вдачею.

Сріблясте тіло рибки немов всипане блакитними й золотистими цятками. Від хвоста до середини корпусу тягнеться смуга синюватого кольору з темнішою облямівкою по краях. Плавники моенкаузіі особливо гарні: на них нанесений малюнок темно-сірого кольору з більш світлою облямівкою по краях.

Стать рибок визначити нескладно: самці набагато більші (до шести сантиметрів) за самок і спинний плавник в них теж більший і опуклий.

Моенкаузіі невибагливі до корму, з апетитом їдять і сухий корм для рибок, збагачений вітамінними добавками, і живий (дафнії, енхітреї, циклопи).

Щоб розведення моенкаузіі пройшло успішно, потрібно ретельно поставитися до підбору риб, вибираючи пару гарних, великих, здорових рибок не молодших за 8-9 місяців.

Акваріум для нерестовища ємністю не менше 15-20 літрів має бути встелений не піском, а пучком куширу або міріофіллума, промитого водою упродовж доби й притиснутого до дна якимось черепком. Воду підігріти до + 26°-28°С.

Самець поводиться активно, він заганяє самку в саму гущу рослин, де вона й починає метати ікру. Після закінчення ікрометання риб, які не проти поласувати власною ікрою, потрібно негайно прибрати з нерестовища.

Через добу на світ з'являються напівпрозорі, крихітні личинки з жовтковими мішечками, за рахунок яких вони будуть харчуватися п'ять днів. Коли мальки навчаться плавати, їх треба годувати не менше чотирьох разів на день просіяним зоопланктоном, або так званим «живим пилом».

Вирощуючи мальків, треба бути вкрай уважним, адже крупніші особини схильні поїдати своїх дрібних побратимів. Тому, якщо в зграйці мальків виділяються особливо великі рибки, їх бажано відселити з нерестовища до іншого акваріуму або хоча б у банку.

Хроміс красень

Це мешканець африканських річок. Яскраво-червоне тіло великої (довжина досягає 12 см) риби покривають два рівних ряди блакитних точок і дві плями темно-зеленого кольору. Ефектний зовнішній вигляд цієї риби приваблює багатьох акваріумістів. Вони поспішають придбати її і помістити в загальний акваріум з іншими рибками. І відразу ж роблять помилку, не знаючи, що хроміс красень має кепський характер. Ця риба погано уживається з іншими, вступає у бійки, під час яких легко вбиває всіх мешканців акваріуму. З цієї причини для неї потрібен окремий акваріум.

Розводити хромісів легко. Досить підготувати чистий акваріум без піску з водою, підігрітою до +26°-28°С. На дно акваріума потрібно покласти декілька перекинутих на бік квіткових горщиків.

Забарвлення рибок допомагає зрозуміти, де самка, а де самець: самці блідіші за своїх подруг. Підбирати краще самців крупніших і старших за самок, тому що самки відрізняються більшою забіякуватістю, ніж самці.

Треба зазначити, що сварливий, злісний характер не заважає хромісам бути відмінними батьками. Вони дбайливо доглядають за мальками, шукають для них зручні місця, переносять туди.

Мальків, які навчилися плавати, годують просіяним зоопланктоном. Коли їм виповниться десять днів, батьків можна виселяти з нерестовища.

Хроміс бульті

Ця недружня забіяка мешкає у єгипетських річках з повільною течією. Рибка має сіро-зелене восьмисантиметрове тіло, яке перетинають тоненькі смужки. Кожна зяберна кришечка відзначена однією темною плямою.

Під час нересту самець набуває більш яскравого забарвлення, що дозволяє легко відрізнити його від самки.

Поява потомства у хромісів бульті дуже незвична.

Самець риє ямку в піску, в яку самка за кілька підходів відкладає приблизно сто ікринок. Потім вона збирає всі ікринки в рот і виношує майбутніх малюків у роті десять днів, упродовж яких, звісно, нічого не їсть. Тому перед нерестом рибок треба посилено годувати, щоб у самки вистачило сил виносити дитинчат.

Самець виселяється з нерестовища відразу після того, як самка зібрала ікринки в рот.

Малькам згодовують просіяний зоопланктон. Коли вони стануть міцнішими, самку теж можна буде відселити.

Вода для розведення хромісів бульті має бути підігріта до +26°-28°С.

Ціхлазома Меєка

Дуже гарна рибка з зеленувато-блакитним корпусом, який переходить у яскраво-червоний у грудях. Ще красивіше вона робиться, коли періодично роздуває кармінно-червоні зяброві кришечки, внизу яких є блакитні плями з жовтою облямівкою. Мешканка півострова Юкатан віддає перевагу воді, температура якої не нижче +22°-24°С.

До миролюбної рибки спокійно можна підселити сусідів, і тільки на період нересту відсадити пару рибок, адже в цей час самець, зайнятий підготовкою місця для метання ікри, може нападати на всіх, хто попадеться на шляху.

Херос конхіто

Ця риба, розміри якої досягають 20 см, не дуже зручна для утримання, адже схильна до бійок і побоїщ. Конхіто не терпить навіть жодних рослин в акваріумі, відразу безжально їх висмикує та знищує. Акваріум, в який заселяють конхіто, має нагадувати рідні водойми в Південній Америці: наявність гротів, скель, відсутність або мінімум рослин. В іншому умови утримання херос конхіто нічим не відрізняються від умов утримання хроміса красеня.

Акара блакитно-плямиста

Це ще одна представниця різновидів ікрометальних акваріумних рибок. Назва акари пов'язана із зовнішнім виглядом: на її зябрових кришках є блакитні плями. Ці колумбійські рибки краще уживаються зі своїми сусідами, якщо звикли до них з малькового віку.

Краща температура води як для початку ікрометання, так і для життя акари - +25°-28°С. Для нерестовища потрібно підготувати акваріум, ємність якого не менше ніж 30-40 літрів. Мальків, які навчилися плавати, годують просіяним зоопланктоном до восьми разів на добу, але потроху.