Кокер-спанієль

Кокер спанієль

• Історія породи
• Стандарт
• Характер
• Виховання
• Догляд та утримання
• Полювання
• Як вибрати цуценя

Історія породи

Хоча породу кокер спанієль було виведено на Британських островах, їхньою батьківщиною вважається Іспанія. Вважається, що саме звідти предків сучасних спанієлів привезли до Великобританії, і надихнувшись цими невеликими, але міцними тваринами, англійці створили свою породу, яка вміє полювати в будь-яких умовах.

Офіційне визнання породи сталося лише ближче до 20 сторіччя, хоча навіть на картинах п'ятнадцятого століття можна побачити кокер-спанієлів. Спочатку заводчики ділили цю породу на два різновиди - для полювання в полі та у воді. І тільки в 19 столітті селекціонери створили породу, яка була б здатна полювати за будь-якою дичиною. Саме так з'явився відомий нам сьогодні англійський кокер спанієль - витривалий, азартний у полюванні, але водночас цілком спокійний у колі своїх близьких.

Перший стандарт породи встановили на початку 20 століття і так весь світ дізнався про породу кокер-спанієль. У нашій країні популярним кокер-спанієль став уже ближче до 1970-х, причому, якщо раніше цією породою цікавилися в мисливських цілях, тепер люди гідно оцінили й інші якості - класичний зовнішній вигляд, слухняність, а ще за їхньою дуже гарною довгою шерстю легко доглядати.

Стандарт

Опис породи англійський кокер-спанієль по стандарту передбачає, що це досить компактний за розмірами, активний і життєрадісний собака з високою холкою і з хвостом, купіруваним ще в дитинстві. Типовий представник завжди сповнений енергії, має міцну, впевнену та вільну ходу. У зв’язку з тим, що це мисливська порода, передбачено, щоб у пошуку дичини кокер спанієль міг не втомлюючись пробігати великі відстані та пробиратися крізь зарості. У полі він поводиться азартно, безперервно помахуючи хвостом.

Головна особливість кокер спанієля - форма голови. Собака має бути гармонійно складеним, незалежно від пози та стану не повинно впадати в очі жодної стати, навіть на фото. Зріст у холці зазвичай становить не більш як 43 см, вага - до 15,5 кг. До того ж, набагато важливіше, щоби була правильна компактна статура, ніж конкретна вага. Зріст у холці зазвичай трохи більше за довжину корпусу від холки до основи хвоста. Собака жодного разу не повинен справляти враження грубої або присадкуватої тварини.

Перша тічка в самок починається у віці 1-1,5 року. В'язка повинна відбуватися під суворим наглядом, якщо у вас немає досвіду - краще запросити професіонала.

Характер

Кокер спанієль дуже грайливий, веселий, ніжний і чуйний собака. Ця порода дуже товариська та завжди рада часу, проведеному зі своїми господарями. Такий улюбленець відмінно підійде як великій родині, так і самотній людині. Але якщо у вас велика сім'я, кокер спанієль найімовірніше вибере собі одного господаря та буде нескінченно йому відданий. Інша сторона медалі такого характеру - пес може стати занадто залежним від свого власника, тому цуценя із самого дитинства необхідно навчати самостійності.

Попри те, що більшість собак цієї породи дуже товариські, можуть зустрічатися сором'язливі та злегка боязкі спанієлі. Самки більш вперті та схильні до домінування, ніж пси. Деякі представники породи вперті та показують своє власництво, особливо стосовно іграшок.

Англійський кокер спанієль завжди прагне догодити своєму господареві, тому дуже швидко вчиться. Такий улюбленець відмінно підходить для сім'ї з дітьми, до того ж він дуже доброзичливий відносно незнайомців і інших тварин, тому його цілком можна утримувати у квартирі з котом або собакою.

Виховання

Виховання цуценяти вимагає багато зусиль і часу. Маленький кокер спанієль хоче постійно бігати, та йому вже точно не до дресирування. Але господар повинен завжди бути вимогливим і послідовним, не балувати вихованця, навіть якщо дуже хочеться, інакше дорослий собака може бути просто некерованим.

Жодного разу кокер спанієль не повинен чути ваш крик, або бачити, що ви нервуєте. Поготів, не можна застосовувати фізичну силу.

Виховання повинно полягати у вимогливому, але спокійному повторенні дій, які має виконати щеня. Повторювати вже вивчений матеріал доведеться неодноразово. Для мотивації собаки слід використовувати заохочення, можна пригощати морквиною або сиром, і тоді ви помітите, що собака намагається і прагне досягати нових результатів.

Попри те, що виховання і дресирування можуть забирати багато часу та нервів, усе це окупиться тим, що ви виростите вірну, слухняну та кмітливу тварину, яка буде тішити вас своїм характером і поведінкою.

Догляд та утримання

У зв’язку з тим, що гладкошерстий спанієль дуже схильний до заплутування шерсті, він вимагає регулярного розчісування, а також трохи більш частого купання, аніж собаки інших порід. Також потрібно регулярно стригти шерсть на подушечках лап, ретельно чистити вуха та перевіряти їхній стан. Кокер спанієль відомий своїми довгими висячими вухами, у яких може утворюватися надмірна кількість вушної сірки та інфекції. Линяють вони не зовсім сильно, тому проблем із постійним прибиранням шерсті майже не виникатиме. Середній кокер-спанієль прийме стільки фізичного навантаження, скільки їм запропонує господар. Вони готові постійно бігати та грати, особливо на свіжому повітрі. Ця порода просто обожнює активні вправи та ваш улюбленець буде по-справжньому щасливим, якщо ви проводитиме з ним багато часу. А ось залишати таку собаку наодинці зовсім не рекомендується, тому що кокер спанієль не може перебувати тривалий час без компанії, і це призведе до розладу психіки. Тому, перш ніж заводити собаку цієї породи, варто вивчити всі характеристики та переконатися, що ви готові нести за нього відповідальність.

Харчування кокер спанієлів може бути як одного виду (натуральна їжа або сухий корм), так і змішаним. Раціон має складатися з нежирного м'яса, каш, овочів, фруктів, деяких субпродуктів, кисломолочних продуктів. Годують цих собак 2-4 рази на день.

Полювання

У зв’язку з тим, що кокер спанієль спочатку вважався мисливським собакою, зараз також не зневажають його відповідними якостями. Але яким би талановитим не був ваш улюбленець від природи, його необхідно навчати. Спочатку це основні команди для виховання послуху (подача, стояти, встати, та ін.).

Дресирування має бути послідовним і проводитися щодня. Діяти з псом треба ніжно, але рішуче. Спочатку собак вчать працювати в потрібному діапазоні, тренуючись на голубах, потім необхідно потренуватися з іншими птахами, щоби пес "вивчив" різні запахи. Поступово англійський кокер спанієль навчиться заганяти птахів і вчасно повертатися назад, у собаки виробиться інстинкт переслідування дичини до піймання, або ж до повної втрати її з поля зору. Господар повинен навчити його відразу ж реагувати на свисток, а не піддаватися азарту. Також важливо, щоби собака звик до звуків рушниці та не лякався їх.

Щоб англійський кокер-спанієль міг полювати протягом всього дня, необхідно принаймні пару років тренувань, тому не вимагайте від вашого собаки цього з перших же днів.

Як вибрати цуценя

Вибір цуценя будь-якої породи має починатися з вивчення всіх характеристик і максимального знайомства з особливостями вподобаного варіанту. Потрібно адекватно оцінити свої можливості, щоби догляд за собакою не виявився занадто складною і витратною справою.

Англійський кокер спанієль відмінно підходить для домашнього утримання як сімейний улюбленець, а також компаньйон для мисливця. Професійні заводчики самостійно відбраковують цуценят, які не відповідають стандартам, тому купувати собаку потрібно тільки в перевірених клубах. Зверніть увагу, що одноколірні представники породи імовірніше родом із Фінляндії, що означає схильність до агресії. Добрий кокер спанієль має рябе, строкате або плямисте забарвлення.

Хороший заводчик обов'язково задасть вам не менше питань, аніж ви йому та дасть поради на перший час. Поспостерігайте за цуценятами - великі особини можуть вирости пухкими, також потрібно звернути увагу на пропорційність, ясність і колір очей, прикус, прилягання повік. Щеня не повинен лежати тихо в стороні, але й задиратися теж.

Якщо ви відповідально підійдете до вибору собаки та будете дотримуватися всіх рекомендацій із догляду та годування, ваш кокер спанієль буде довго радувати всю сім'ю своїм завзятим характером і відданістю. Тривалість життя цих собак становить приблизно 15 років, що дуже тішить їхніх господарів.