Комондор

Комондор

• Історія породи
• Стандарт
• Характер
• Дресирування і виховання
• Догляд та утримання
• Догляд за шерстю
• Як вибрати цуценя

Історія породи

Перші розмови про цих собак почалися понад 3 тисячі років тому. Ще древнєвавілонські царі присвятили комондорам цілий розділ у зведенні законів. Завдяки своїй не зовсім звичайній, а швидше навіть специфічній зовнішності, комондор (або як його часто називають помилково, командор), відразу ж став помічником пастухом, адже через густі жмути шерсті, пастуший собака залишається непомітним поміж овець. Коли на отару нападає вовк або ведмідь, комондор чекає відповідного моменту та нападає.

Відомо, що кілька століть тому, саме завдяки охоронній діяльності комондорів, в Угорщині були винищені майже всі вовки. До цієї країни порода потрапила разом із кочовими мадярськими племенами, а спочатку виникла ще від тибетських собак. Багато селекціонерів вважають, що угорська вівчарка - результат схрещування собаки і вовка, від яких вона й отримала свій бойовий характер.

Назва "комондор", яку часто неправильно пишуть як "командор", собака отримав тільки в 16 столітті. А світова популярність прийшла до цієї породи на початку 20 століття, коли її представники взяли участь у європейському дог-шоу.

Сьогодні собака породи комондор вважається досить рідкісним, навіть на його історичній батьківщині - в Угорщині живе трохи більше, ніж 3 тисячі цих тварин.

Стандарт

Угорська вівчарка вважається великим собакою, зі значною силою й дуже хоробрим характером. Ця мускулиста тварина міцної статури, вкрита довгою й густою шерстю. Стандарт допускає виключно біле забарвлення, проте очі мають бути тільки коричневими, за блакитний колір можуть навіть дискваліфікувати на змаганнях.

Зріст становить до 65 см, вага до 60 кг у самців, самки дещо менші. Ці собаки мають великий лоб, голова трохи коротка, очі глибоко посаджені.

Характер

Хоча собака комондор і має бойовий норов і мисливський характер, це "вічне щеня". Дорослішає він лише ближче до 3 років, а до цього моменту поводиться підвищено грайливо, довірливо та дещо по-дитячому.

Усередині породи може бути два типи комондорів - одні волелюбні, інші - залежать від уваги своїх господарів. Цей момент можна врахувати, обираючи щеня, заводчик порекомендує найкращий варіант для конкретної сім'ї.

Також, угорська вівчарка - відмінний сторожовий собака, тому він добре підійде для охорони приватного будинку. У разі наближення небезпеки нападе він дуже швидко і стрімко. До чужих людей ставиться насторожено, і навіть якщо при господарях поводиться добре з гостями, у їх відсутність пес може проявити агресію.

Якщо членам родини та їхньому майну не загрожує небезпека, комондор поводиться досить дружньо. Навіть волелюбний тип шалено відданий господареві.

Дресирування і виховання

У зв’язку з тим, що комондор історично - мисливський собака, йому довелося навчитися приймати рішення без господаря, наслідком чого стали досить незалежний характер, розвинені кмітливість та інтелект.

За своєю природою це дуже вперта порода, представники якої прагнуть підлаштувати під себе всіх навколо. Тому дресирування краще почати якомога раніше. Завдяки високому інтелекту, комондор швидко засвоює інформацію й реагує на навколишнє середовище. Важливо забезпечити йому різноманітні тренування, щоби вихованець не занудьгував і не відмовився виконувати команди.

Під час навчання можна використовувати виключно метод "пряника", тому що покарання сприяють розвитку агресивності в улюбленця.

Догляд та утримання

Комондор - досить міцний і сильний собака у всіх сенсах, тому зі здоров'ям серйозних проблем не виникає. Хіба що може бути дисплазія суглобів і приспущені повіки.

Догляд за цією породою ускладнюється довгою шерстю та іншими особливостями. Наприклад, вони мають висячі вуха, за якими потрібно добре доглядати спеціальними засобами. Густа шерсть росте навіть на лапах, що ускладнює їхній огляд після прогулянок. Так, улюбленець може загнати скалку або поранитися, а господар навіть не помітить цього. Щоби не допускати таких ситуацій, влітку краще підстригати шерсть на подушечках.

Попри досить великі габарити, комондори досить скромні стосовно їжі. Найкраще годувати їх натуральною їжею, або ж збалансованим сухим кормом. Не варто давати собаці свинину, кістки, молоко й шоколад.

Догляд за шерстю

У зв’язку з тим, що шерсть має підвищену густоту й жорсткість, у ній можуть завестися блохи або кліщі, тому улюбленця потрібно регулярно оглядати. Також необхідно придбати краплі й аерозолі для профілактики паразитів.

Породі потрібні регулярні ванні процедури з використанням спеціальних засобів. Звичайний гель або мило комондору не підійдуть.

Як вибрати цуценя

Цуценя комондора можна брати в дуже ранньому віці, він швидко звикає до нового хазяїна та зміни середовища.

Орієнтуйтеся не за фото, а познайомтеся з майбутнім другом сім'ї особисто. Так ви зможете зупинити свій вибір на щеняті, у якому інтуїтивно розпізнаєте "свого", а також подивитесь, у яких умовах він жив раніше, як поводиться з іншими собаками і як ставиться до незнайомців.

Комондор – напевне, порода не для всіх. Але якщо ви наважитесь завести такого щеня, воно подарує вам багато неповторних емоцій!