Леонбергер: описание, характер, уход, болезни

Леонбергер

• Опис породи
• Характер леонбергера
• Догляд та утримання
• Вибір цуценят
• Чим годувати леонбергера
• Хвороби

Леонбергер - чотирилапий друг із великої літери, який вражає не тільки своїми розмірами, але й величезним люблячим серцем. Цей собака вважається чудовим охоронцем, турботливою нянькою, вірним компаньйоном і кращим улюбленцем для утримання у великому будинку.

Потужні красені з «чорною маскою» на мордочці та розумним усе розуміючим поглядом є символом міста Леонберга. Саме з цього міста починається історія походження породи, коли в 19 столітті кінолог Генріх Ессіг, який є членом міської ради, зайнявся створенням породи, яка зовні нагадує лева. Селекційна робота тривала кілька років. Спочатку були схрещені ньюфаундленди чорно-білого забарвлення й сенбернари, потім «додані гени» гірського піренейського собаки. Зрештою, в 1846 р. з'явився на світ леонбергер у всій красі та величі. У зв'язку з тим, що Г.Ессіг не вів архівів, існують інші версії походження цих тварин. Але найголовніше, що Генріх Ессіг зробив багато, зберіг чистокровність і чисельність собак під час Світових воєн.

Опис породи

Леонбергер - велика порода собак, м'язиста та сильна. Зріст - 65-80 см, а вага - 41-75 кг. Тривалість життя тварин - 8-10 років, а ось довгожителями вважаються улюбленці, які досягли 12-річного віку.

Гарна шерсть рудого або пісочно-жовтого кольору, подовжена в області шиї, грудей, кінцівок і хвоста робить їх схожими на левів. Допускається наявність білих відмітин на пальцях або грудях. На світлинах леонбергерів можна впізнати за чорною маскою - основною відмітною ознакою цієї породи.

Очі тварин мають бути коричневого кольору, закруглені вуха обов'язково висячі, повернені трохи вперед і високо посаджені. Хвіст довгий і товстий, опущений вниз.

Характер леонбергера

Леонбергер має прекрасний характер і відмінні здібності до навчання. Завдяки цьому з них виходять чудові сторожа, рятувальники, поводирі та сімейні домашні улюбленці. Серед найцінніших якостей породи:

• врівноваженість і спокій
• дружність щодо людей і інших домашніх тварин
• послух
• недовіра й настороженість щодо чужих людей
• безстрашність і відданість

Догляд та утримання

Леонбергер вимагає чимало сил і часу на догляд. Це слід враховувати, обираючи великого кудлатого улюбленця.

Помірні фізичні навантаження і прогулянки мінімум двічі на день не менше ніж годину, а краще дві - основні умови утримання леонбергерів. Тим більше що шерсть захищає їх як від холоду, так і від перегріву, а це дозволяє здійснювати прогулянки за будь-якої погоди.

Гребені, пуходерка та фурмінатор - основні інструменти для догляду за шерстю, які знадобляться кожному власнику пухнастого чотирилапого красеня. Шерсть доведеться вичісувати часто, особливо в період линьки, коли відбувається зміна шерсті та підшерстя. Вольєрні улюбленці линяють двічі на рік, а квартирні - цілий рік, поступово «скидаючи» підшерстя. Саме в періоди сильної линьки рекомендується купати тварину - двічі на рік.

Вибір цуценят

Леонбергер перекладається з німецької як «гірський лев». Зовні в цих тварин дійсно є щось спільне. А ось цуценята - це справжні маленькі левенята, грайливі, веселі, неймовірно милі та потішні. Якщо цуценя обирається для родини, то деякі відхилення в стандартах породи не мають особливого значення, тоді як виставкові собаки повинні строго відповідати стандарту. Значні вади, неприпустимі для тварин, які будуть брати участь у виставках:

• очі світлого кольору, косоокість, навислі «пухкі повіки»
• загострена та коротка мордочка
• хвиляста шерсть, плямистість у забарвленні
• проблеми з прикусом
• вигин на спині, надмірно «вивернуті» лікті
• високо піднятий над спиною хвіст або хвіст, загнутий у кільце

Крім стандартів важливо звернути увагу на здоров'я майбутнього маленького улюбленця. Леонбергер повинен бути веселим, бадьорим, активним і веселим. Вибираючи пухнастого карапуза з ним потрібно поспілкуватися, пограти. Головні якості - доброзичливе ставлення до людини, цуценя не повинен проявляти ані боягузтва, ані агресії. Животик малюка має бути пружним і м'яким, шерсть - блискучою, шкіра, очі та вушка - чистими.

Чим годувати леонбергера

Особливих рекомендацій щодо годування леонбергерів у принципі немає. Неважливий також тип харчування. Головне, підбираючи готовий сухий корм, враховувати розмір тварини. Годування натуральними продуктами має бути повноцінним і раціональним. У меню повинно входити нежирне м'ясо й субпродукти, каші, овочі, кисломолочні продукти та обов'язково вітамінно-мінеральні комплекси.

Нерідко, власники висловлюють свою любов і «жалість» у вигляді додаткових порцій і калорійних смаколиків зі столу. Це може призвести до ожиріння й низки інших супутніх захворювань. Важливо вчасно зупинитися й переглянути раціон улюбленця.

Леонбергер вольєрного утримання вимагає коригування меню з настанням нового сезону. З готовими сухими кормами це зробити набагато легше, тому що є спеціальні корми для тварин вольєрного утримання. Натуральне харчування змінюється залежно від сезону - у холодну пору року їжа повинна бути більш калорійною і «м'ясною», а в теплу пору року - легшою.

У великих порід нерідко виникають проблеми із суглобами - дисплазія з дитинства та артрит у старості. Таким тваринам необхідний особливий раціон харчування: готовий сухий корм із хондроїтином і глюкозаміном або використання хондропротекторів, якщо тип харчування натуральний.

Хвороби

Леонбергер славиться відмінним здоров'ям. Однак, як і всі великі довгошерсті собаки може мати певні проблеми:

• шкірні захворювання - дерматит, зокрема алергічного характеру
• хвороби опорно-рухового апарату - артрити, дисплазії кульшового або колінного суглобів, остеомієліт тощо
• захворювання очей - катаракта, кон'юнктивіт
• остеосаркома

Леонбергер без сумніву чудовий домашній улюбленець, але з огляду на могутню статуру - не зовсім підходящий варіант для крихітних квартир. Такого собаку ідеально утримувати у великому будинку або вольєрі. Водночас не рекомендується замикати їх у маленькому просторі або тримати на ланцюзі. Ці потужні собаки грізні на вигляд, але добрі всередині. Для них важливе спілкування з дорогим серцю господарем і всіма членами родини. Турбота й увага до пухнастого «здорованя» неодмінно окупиться справжнім коханням і нескінченною відданістю.