Лхаса апсо

Лхаський апсо

• Загальний опис породи, характер
• Види, стандарти та різновиди
• Вибір цуценяти
• Особливості утримання, догляд, здоров'я
• Виховання та дресирування

Загальний опис породи, характер

Лхаський апсо – це порода собак, яку було виведено на території сучасного Тибету понад 2000 років тому. Коли з'явилися перші буддійські монастирі, песиків почали утримувати в храмах. За часів, коли на країну постійно нападали сусідні держави, тварини виконували сторожові функції. Завдяки тонкому слуху лхаський апсо першим попереджав про небезпеку, що наближувалась. Собак настільки цінували, що навіть не продавали їх. Тварину можна було отримати тільки в дар.

На території Європи тибетські песики з'явилися наприкінці XIX століття завдяки подружжю Бейлі з Великобританії. Вони привезли 2 собак чоловічої та 1 собаку жіночої статі. Ці тварини стали родоначальниками англійської лінії апсо. У 1935 році полковник Бейлі розробив стандарт і назвав тварин лхаський апсо. Він хотів, щоб у назві збереглася історія походження собак. Лхаса - це столиця Тибету. Слово «апсо» перекладається як «бородатий».

Маленькі розміри й іграшкова зовнішність поєднуються в тибетському собаці з безстрашністю та відвагою. Улюбленець сміливо кинеться на допомогу господареві та членам родини, якщо вирішить, що їм загрожує небезпека. Багатовікове використання породи за сторожів наклало на тварин певний відбиток. Апсо постійно напоготові. Вони уважно стежать за оточенням і прислухаються до сторонніх звуків. Собаки голосно гавкають, відчувши наближення незнайомців.

Лхаський апсо любить бути в центрі уваги. Собака із задоволенням грає з дітьми та бере участь у сімейних заходах. Він здатен безперервно бігати та гратися годинами, не знаючи втоми. Улюбленець легко переносить переїзди, тому господарі беруть його із собою подорожувати.

Хоча апсо грайливий і активний собака, він може легко обходитися без прогулянок. Песик любить іграшки та з задоволенням із ними грає сам. Він погано переносить самотність, тому залишати його одного не рекомендується.

Лхаський апсо обирає одну людину в сім'ї за господаря, якому підкорюється беззаперечно. Тварина любить спати з ним в одному ліжку. У комфортних умовах собака може розледащитися та годинами лежати в ліжку, практично не рухаючись.

Види, стандарти та різновиди

Лхаський апсо має компактні розміри. Його зріст у холці коливається в межах 25,4-27,3 см, а вага складає 6,4-8,2 кг. Маленькі собаки можуть важити менше ніж 6 кг. У собаки прямокутний корпус і пряма спина. Коротка мускулиста шия має характерний вигин. Голова з плоским черепом і опуклою мордочкою. Довжина морди зазвичай не перевищує 4 см. Її прикрашають довгі вуса та борода. Вуха вкриті густою шерстю. Волосяний покрив робить їх візуально довшими. У лхаського апсо гарні темні очі, що нагадують намистини. Білок очей повністю приховано під повіками з довгими віями. Мочка носа має чорний колір.

Кінцівки собак схожі на котячі лапи. Вони стоять паралельно один до одного. Високо поставлений хвіст повністю вкритий густою шерстю. На його кінчику може бути петля. Рухається тварина легко та швидко.

Довга шерсть лхаського апсо на спині розділяється проділом. Вона спадає до самої підлоги. Остьове волосся жорстке та пряме. На голові волосся закриває очі. М'яке підшерстя помірної густоти надійно захищає тварину від холоду та вологи.

Стандарт породи допускає різне забарвлення. Найбільш популярними кольорами є: золотистий, білий із чорним, пісочний із медовим, темно-сірий із сивиною, сірий із синім відливом, димчастий із коричневим, соболиний (рудий із темними кінчиками остьового волосся), черепаховий і паті-колор (біло-помаранчевий).

Вибір цуценяти

Краще купувати тварин, які народилися в особин із гарним родоводом. Діти породистих собак найімовірніше матимуть чудовий екстер'єр і міцне здоров'я.

До вибору цуценяти треба поспостерігати за грою молодняку. Варто віддати перевагу активному, допитливому та сміливому малюкові, який не боїться вивчати нові предмети. Він повинен твердо стояти на ногах і рухатися, не кульгаючи. Здоровий малюк не буде їздити на попі, трясти вушками, горбити спинку, терти очі або вушка.

У юної тварини має бути чиста густа шерсть і здорова шкіра. На очах, у вушках і біля статевих органів не повинно бути виділень. Здоровий лхаський апсо пахне приємно. У нього має бути повний набір молочних зубів і правильний прикус (верхні різці щільно прилягають зсередини до нижніх).

Особливості утримання, догляд, здоров'я

Основна увага власників лхаського апсо спрямована на їхню шерсть. Її потрібно розчісувати щодня. Якщо шерсть сплуталася або покрилася насінням рослин після активної прогулянки, потрібно її невідкладно привести до ладу. Щоби шерсть виглядала ідеально, її треба підстригати 3-4 рази на рік.

Раз на тиждень необхідно чистити зуби. Для цього треба придбати насадку на палець і спеціальний засіб для тварин. Звичайна паста дратує лхаського апсо, оскільки сильно пахне та піниться. Песику потрібно кожен день протирати очі ватним тампоном, змоченим у кип'яченій воді. Раз на тиждень треба оглядати порожнину вушок і очищати її за необхідністю. Кігті підстригають по мірі їхнього відростання.

Найпростіше годувати лхаського апсо готовим кормом, що містить усі необхідні вітаміни та мікроелементи в потрібних пропорціях. Можна давати собаці яловичину, курку, індичину та кролика, а також субпродукти. У м'ясо додають каші (перлову та рисову), а також сезонні овочі та фрукти (крім кислих сортів і цитрусових). Корисно годувати собаку кисломолочними продуктами. Не варто давати йому картоплю й макарони.

У породи вразливі шкіра, очі та нирки. Тому потрібно регулярно оглядати шкіру, своєчасно видаляти паразитів і стежити за станом очей. Невелика сльозотеча не є небезпечною ознакою. Вона з'являється як наслідок подразнення очей волоссям. Звертатися до ветеринара потрібно тоді, коли сльозотеча стає сильною.

Щоби мінімізувати ризик розвитку захворювання нирок, потрібно виключити з раціону жирні продукти та м'ясні бульйони. У тварини завжди має бути свіжа вода. Рясне пиття допоможе запобігти появі каменів у нирках. З правильним доглядом тибетські собачки живуть 12-14 років.

Виховання та дресирування

Дресирувати тибетського собаку можна тільки у формі гри, ненав'язливо. На насильство, крики та приниження тварина реагує болісно. Апсо має впертий і гордий характер. Він може відмовитися від занять, стати некерованим або агресивним. Собака тонко вловлює настрій господаря та прекрасно розуміє, чого від нього хочуть. Тому господареві потрібно проявити терпіння та наполегливість. Бажано займатися з улюбленцем щодня.

З раннього дитинства потрібно привчати собаку до нашийника та повідка. Його потрібно частіше брати із собою в гості, возити в громадському транспорті та водити в багатолюдні місця. Це дозволить улюбленцеві звикнути до сторонніх людей і не реагувати на них агресивно. Якщо апсо чимось зайнятий, дресирування краще відкласти. Заняття з роздратованою твариною не дадуть результату.