Модний домашній улюбленець – мініпіг або вислочеревна свинка

Мініпіги або в'єтнамські свинки

Останнім часом, хоч і не так активно, як років п'ять тому, продовжує зберігатися мода на купівлю домашніх декоративних свинок. Йдучи на такий крок більшість власників впевнені, що тварина залишиться таким же маленьким, як і спочатку. Це часта помилка призводить до того, що вже дорослих свинок, які виросли більше очікуваного, віддають в розплідники або просто викидають на вулицю.

Купуючи таку «екзотичну» домашню тварину потрібно розуміти, що досі суворих стандартів за розмірами декоративних свинок немає. Одна тварина може вирости близько 12 кг, а інше досягне всіх 50, а то і більше. Тому купуючи карликового порося потрібно бути готовим до подібних коливань його ваги.

Також частою помилкою щодо такого вихованця є помилкове уявлення про його добру вдачу. Насправді за характером декоративні свинки більше схожі на кішок. Вони ведуть себе незалежно, не люблять коли їх чіпають, люблять усамітнення і спокій. Тому якщо ви думаєте, що купуєте ласкаву і милу свинку, то в подальшому ви можете бути сильно розчаровані. Але такий характер нівелюється гострим розумом тварини. Вони легко піддаються дресируванню і дуже слухняні, за що й отримали таку величезну популярність.

Міфи про карликових свиней

Міф перший: мініпіг не більше за середню собаку. Через те, що в'єтнамських вислочеревних свиней ще називають карликовими, багато людей впевнені, що понад 18-20 кілограмів вони не виростають, одначе це не так. Насправді, навіть із тим, що в межах породи розміри особин можуть сильно варіюватися, дорослі мініпіги в середньому досягають 45 кілограмів ваги, у той час як великі, буває, що виростають до 90-120 кілограмів. І це зовсім не означає, що карликовий «гігант» набрав зайву вагу!

Міф другий: усі мініпіги дуже товариські й доброзичливі. Це ще одне поширене, але невірне переконання про цю породу. Насправді серед них трапляються особини, які більше схожі за характером на котів: дуже незалежні, які віддають перевагу власній компанії, а не будь-якій інший. Втім, загалом вислочеревні свині все ж таки люблять суспільство, обожнюють, коли їх гладять і торсають. Тому мініпігів не рекомендується надовго залишати одних, без жодних розваг або іграшок.

Міф третій: брудна свиня! Те, що свині не відрізняються охайністю, насправді міф. Виник він тому, що вони люблять полежати в калюжі, а лежать вони там виключно тому, що потіють. Лежання в бруді для свинок - спосіб охолонути в спеку. Тому в приватному будинку для вислочеревного друга бажано передбачити якусь посудину з водою, наприклад, дитячу ванночку.

Догляд за мініпігом

Особливих складнощів у догляді вислочеревні свині не мають. Кожні кілька місяців їм потрібно підрізати, а точніше підпилювати, копитця (наприклад, пилочкою для нігтів або рашпілем). Зазвичай, раз на рік карликовим свиням проводять вакцинацію. Догляд за ними, крім того, передбачає протипаразитарну програму: раз на 4 місяці мініпігам дають (перорально) препарат від кишкових паразитів. Проблем із тим, щоби дати антигельмінтний препарат свинці, зазвичай не виникає: вона охоче їсть майже все, що бачить.

Саме з цієї причини за харчуванням карликового улюбленця потрібно стежити дуже ретельно, адже зайва вага - одна з основних загроз його здоров'ю. Свинки з зайвою вагою страждають на захворювання суглобів, їм важко пересуватися. Годувати мініпігів потрібно спеціальним кормом (комбікормом), не зловживаючи смаколиками та частуваннями, які ці симпатичні тварини швидко навчаються випрошувати у господарів. Роблять вони це дуже кумедно, сідаючи на задні лапи й розмахуючи передніми. Тільки уявіть собі картинку: сидить на попі невелика свинка з мордочкою, схожою на морду мопса, і випрошує бананові шкурки! Ну як тут не розтанути та не нагодувати миле створіння...

Вислочеревні свині легко піддаються дресируванню. Вони швидко звикають ходити на повідку і відгукуватися на своє ім'я, і ​​при належному терпінні господарів скоро починають видавати трюки. Туалетні справи їх нескладно привчити справляти на вулиці. Краще привчати тварину до цього з раннього віку, хоча й більш дорослі мініпіги не безнадійні в цьому питанні.

Хоча сьогодні карликових симпатяг дедалі більше побачиш у ролі домашнього собаки, потрібно пам'ятати, що від утримання у квартирі або будинку вони не перестають бути свинями. Мініпіги зберігають свої «свинські» звички: можуть рити землю, у будинку іноді можуть пошкоджувати меблі. Якщо свинці не подобається щось, своє невдоволення вона буде виражати гучним вереском, і це потрібно враховувати тим, хто бере вислочеревну свиню в будинок як домашнього улюбленця.

Щоби вас не ошукали

Зараз, коли мініпіги користуються великою популярністю, шахраї нерідко продають під їх виглядом звичайних домашніх свиней. Маленьких поросят двох порід дійсно складно розрізнити, якщо не знати важливу особливість: форма хвоста. Усім нам із дитинства відомо, що хвостик у поросяти скручений колечком, але це правило не поширюється на вислочеревних поросят - їхні хвостики виключно прямі.

Взявши до уваги все вищевикладене, ви зможете уникнути багатьох неприємних несподіванок, і тоді ваш мініпіг буде вам тільки в радість!