Ожиріння тварин

Вступ

Їжа, що споживається тваринам, необхідна для побудови та функціонування його організму. У давні часи медичним фахівцям доводилося мати справу з наслідками недостатнього харчування; тепер їхньої уваги більшою мірою вимагають прояви переїдання. Надмірне харчування призводить до ожиріння, супутниками якого часто виявляються «хвороби цивілізації», і зменшення середньої тривалості життя. У зв'язку з цим у високоіндустріальних країнах ожиріння розглядають як один із епідеміологічних факторів ризику. Результати проведеного дослідження 8268 собак з 11 клінік у Великій Британії показали, що 24% з них страждають надмірною вагою або серйозним ожирінням. Такі ж результати були виявлені щодо кішок (проти 9-12% за даними 1972 р.), що пов'язано з розвитком популярності годівлі сухими кормами, поліпшенням їх смакових якостей, а також згодовуванням вільним доступом.

Ризик розвитку ожиріння збільшується із віком. Так, у людей цей ризик збільшується до 45 років у чоловіків і протягом усього життя у жінок. При цьому зміні відсоткового вмісту жиру в організмі відбувається від 15% у юнацькому віці та до 30% у чоловіків та 40% у жінок при одночасному скороченні м'язової маси. Той самий процес відбувається у кішок і собак. Багато хто забуває, що для однієї і тієї ж тварини енергетичні потреби в літньому віці у стан спокою зменшуються на 20% щодо молодшого віку з більш високою активністю.

Також необхідно пам'ятати, що самки до 12 місяців більш схильні до ожиріння, ніж самці, а стерилізовані тварини вдвічі частіше страждають на ожиріння, ніж нестерилізовані.