Пекінес

Напевно, жодна інша порода собак так не оточена таємницями та легендами, як порода собак пекінес. Міфи про походження цих левових собачок схожі на казки. За китайською легендою, Цар звірів відпочивав біля річки після купання (до речі, леви дійсно обожнюють воду, так що в цьому легенда не бреше)... так ось, лежав лев і приймав сонячну ванну, і тут він побачив на гілці дерева, що росло біля річки, чарівну молоду мавпочку. Лев пристрасно закохався у чарівну приматочку. Плодом їхнього кохання і був пекінес, який від тата отримав у спадок хоробрість, гідність і розкішну гриву, а від мами розум, хитрість, чарівність і зворушливу мордочка.

Безліч згадок про маленьких собачок є і в китайських рукописах. Відомо про китайського імператора, який у 1680 р. вирішив, що собаки розумніші навіть за людину і наказав, щоб усім його собакам присвоїли високі звання. Вони мали носити відповідні звання головні убори, проте суки з його розплідника - дамські капелюшки, які відповідали званню їхнього чоловіка. Є й безліч історій про маленьких собачок, які тримали свічки для імператора або сиділи біля нього і гавкали, вшановуючи людей. Минали роки, і ці чарівні песики стали особливою породою імператорської сім'ї. Собаки розлучалися в палаці і ніколи не покидали стін Забороненого міста (імператорської резиденції). Згодом їх почали називати собаками Китайської імперії. Так тривало майже 2 тисячі років, до війни 1850-1864 рр. Тоді впали стіни Забороненого міста, і туди увірвалися не лише піддані китайського імператора, а й англійські солдати. Щоб жодна собачка не потрапила до рук іноземців, їх вирішили просто знищити. Отак могла й загинути така рідкісна порода собак, якби англійці не врятували п'ятьох собачок. Одна з них була подарована королеві Вікторії. Королева захопилася таким подарунком і назвала собачку Луті (що в перекладі означає трофейчик). Ось від цих собачок і ведуть свій початок усі сучасні пекінеси.

Пекінес спочатку був лише декоративним собакою і не призначався до роботи. Однак назвати їх собаками-іграшками не можна, а ставитися до них як до чарівної прикраси будинку в корені неправильно. Пекінес насамперед вражає королівською важливістю та почуттям власної гідності. Цей маленький песик надзвичайно розумний і інтелігентний, але поводиться він подібно до принців крові, навіть якщо й змушений проживати в обстановці демократичної і далекої від аристократизму.

Пекінес цінує розмірене та впорядковане життя, комфорт йому необхідний як повітря. Він не переносить суєти, шуму, не визнає силових методів дресирування. У будинку, де живе пекінес, принаймні у його речах та на його території має бути порядок. Бажано дотримуватися режиму дня, годувати і вигулювати собачку в один і той же час. Можливо, Ваш пекінес винайде власні правила, за якими він підходитиме до миски, йтиме на прогулянку, займатиметься туалетом.

Наразі пекінесів більше не вважають собачками, придатними лише для старих дам, які весь час проводять у них на колінах. Звичайно, пекінеси, як будь-який собака, люблять увагу і ласку, люблять ходити на прогулянки. І хоча вони не здатні швидко рухатися, проте можуть долати значні відстані. Як правило, пекінеси – міські жителі. Господарі раді, що для вигулу собаки не потрібні великі простори, парки та поля, достатньо пройтися увечері сквером або двором. Але мало хто замислюється над тим, чим дихає бідний пекінес, якого вигулюють алеєю вздовж дороги з потоком транспорту. Зробіть експеримент: присядьте навпочіпки там, де Ви гуляєте з собакою, і зробіть кілька глибоких вдихів. Чи багато кисню потрапило вам у легені? Здебільшого собака вдихає з милості неуважного господаря суміш вихлопних газів та випарів від асфальту. Жоден пекінес, за всієї його делікатності, не втратив нічого з крові його легендарних предків. Щоб заздалегідь бути готовим до серцевого нападу, який чекає на Вас в момент першої ж зустрічі вашого випещеного принца з чужим кобелем (особливо якщо він розмірами хоч трохи перевищує спанієля), Ви повинні пам'ятати, що пекінес схильний вважати себе «грозою держави» і заохочувати цю схильність - значить навлечь. Адже комусь може набридти безцеремонність маленького агресора. Тим більше, не можна заохочувати спроби влізти в бійку з великими собаками. У собак існує два табу: цуценята та суки (для собак). Пір не чіпатиме суку, навіть якщо вона гарненько вкусить його, не скривдить цуценя, але статевозрілому кобелю, який спробує з'ясувати стосунки, запропонує бій, незважаючи на різницю в розмірах. З погляду собак тут нема несправедливості. Це ми ділимо собак за розмірами і розчулюємося, коли кудлата крихта з розлюченістю кидається на добермана чи вівчарку. А в них інший підхід: раз ти поводиться як дорослий пес і претендуєш на цю територію, — будь ласка, відповідай «за базар»! Тому постарайтеся своєчасно пояснити своєму пекінесу, що безцеремонна поведінка є небажаною і ніколи самі не заохочуйте її. Уникайте конфліктів із великими собаками. Зберігайте своє здоров'я та нерви власників інших собак, не нехтуйте вихованням свого улюбленця! Отже, Ви вирішили, що пекінес - це порода для Вас. Я візьму на себе сміливість дати Вам кілька порад. Сподіваюся, вони стануть Вам у пригоді.

Спочатку визначтеся за умов вибору цуценя (домашній улюбленець або виставковий собака). Як домашній улюбленець підійде будь-яке цуценя, яке Вам сподобалося. До вибору виставкового собаки потрібно підійти ретельніше і обов'язково вивчивши стандарт породи. На жаль, дуже часто люди, які купують цуценя, стверджують, що беруть «собачку для душі». А згодом постає питання про виставки. І людина, яка усвідомила, що придбала цуценя невисокого рівня і за «непридатною» ціною, починає обурюватися. Тому я раджу: одразу купуйте щенят перспективних. Чи не пошкодуєте!

Цуценя пекінесу продають зазвичай у віці 5-6 тижнів. Вихованням його потрібно починати займатися з першого дня перебування собаки у Вашій оселі. Як тільки він освоїться, починайте твердо, але без грубості та тиску, пояснюйте йому «правила проживання».

Пекінеса легко привчити дотримуватися чистоти, він вважатиме всю Вашу квартиру або будинок своєю резиденцією, але з радістю обживе місце, яке Ви виділите у його персональне користування. Йому потрібен затишний, захищений від протягу, шуму і штовханини куточок, куди він може усамітнитися, щоб відпочити і поміркувати про свої справи. Пекінес любить бути в курсі всього, що відбувається в будинку, але терпіти не може настирливості. Він сам дасть Вам зрозуміти, коли розташований до гри та спілкування.

Вічне питання — чи брати собаку у свою постіль? Ці маленькі вельможі люблять Ваші подушки та простирадла. Не можу ні рекомендувати такої практики, ні категорично забороняти. Все залежить від вас. Якщо собака чистий, доглянутий (про наявність бліх або глістів навіть не кажу), то брати чи не брати в ліжко — залежить тільки від того, наскільки велика Ваша рішучість регулярно витягувати з ліжка шерсть та запаси собачої їжі, які вона може приховувати там на чорний день. Зберігайте тільки хребет цуценя і не дозволяйте йому самостійно зістрибувати або застрибувати на диван, поки він ще малий.

Цуценята пекінесу такі ж неслухняні і бешкетні, як і щенята будь-якої іншої породи. Коли вони подорослішають, то стануть гордовитішими і гордовитішими, але, думаю, Ви ж не хочете, щоб вони були як роботи. Адже вони повинні якось виявляти свою особистість, тому не будьте надто суворими і непохитними в процесі їхнього навчання. Пам'ятайте: Ви повинні бути щедрі на похвалу, коли вони роблять щось правильно. Пекінес та діти - ще одна проблема. Якщо Ви вирішили придбати пекінеса, твердо запам'ятайте: цей собака не для маленьких дітей. Звичайно, якщо Ваша дитина добре вихована, тактовна і здатна зрозуміти, що пекінес — не іграшка і не комп'ютер, який включають і вимикають при необхідності, то проблем не буде. Характер у пекінесу сильний, серйозний, він сповнений самоповаги і може досить жорстко дати зрозуміти малюкові, що незадоволений тим, як дитина з ним поводиться.

Якщо Ви все ж таки зважилися купити саме цю породу собак, пам'ятайте ще й про те, що Пекінес вимагає постійного догляду. Будьте готові до того, що Вам доведеться щодня приділяти косметичним процедурам щонайменше півгодини. Шерсть – головний скарб пекінесу. Щоб Пекінес виглядав по-царськи, потрібно щодня розчісувати його, стежити за станом шкіри. Стандарт вимагає від пекінесу наявності багатого підшерстка. Тому вигулюйте собаку частіше, особливо в холодну пору року, та плануйте виставки з урахуванням сезонної линяння та погодних умов.

І кілька слів про харчування. Харчування пекінесів з одного боку досить просто, з іншого — може створити багато проблем для власника. Велика собака потребує великої кількості калорій, тому вона не може дозволити собі бути надмірно перебірливою в їжі. Маленький собака потребує більшої кількості калорій на одиницю маси. Пекіне має багату шерсть, що дозволяє витрачати мінімум енергії на терморегуляцію, тому в нормі він може легко обходитися без їжі протягом доби.

Пекінес може дозволити собі бути примхливим гурманом, вимогливим до складу та якості їжі. Часто особливо розумні та хитрі представники цієї породи використовують голодування як безпрограшний метод боротьби з господарем за свої права. Щоб не стати заручником харчових капризів пекінесу, потрібно привчати цуценя до правильно збалансованої різноманітної їжі, що дається в потрібній кількості. Маленьких собак багато хто воліє годувати їжею зі свого столу. Пошкодуйте тварину, не потрібно псувати їй шлунок та систему травлення. До того ж багато «людських» продуктів надмірно калорійні для пекінесу і нічого, крім зайвої ваги, йому не принесуть. Особливо шкідливі солодощі, копченості, жирне м'ясо, ковбаси. Можна пропонувати собаці овочі, фрукти, кисломолочні продукти – ряжанку, нежирний кефір, знежирений сир.

Напевно, сторінок журналу не вистачить на те, що можна розповісти про пекінес. Про цю породу можна писати нескінченно та дуже багато. А якщо, прочитавши цю статтю, Ви захочете стати господарем пекінесу, бажаю Вам відчувати постійну радість від спілкування із цим чудовим дивом природи та величезних успіхів на виставках!!!

Серафін Наталія, під/з FCI «SUNNY LION»
м. Київ (044) 274-52-54
https://www.sunnylion.com">http://www.sunnylion.com<
e-mail: serafin@ukr.net

Використана література:
Палмер Дж. Ваша собака. - Уссурі, 1993.
Стеннард Л. Пекінес. - Акваріум: М., 2003.
Савенкова В. А. Пекінес. - Сталкер: Донецьк; 000 "Видавництво ACT": M., 2003.
Сучасна енциклопедія собаківництва. – ВКФ БАТ: Донецьк, 2001.