Пекінес

Пекінес

Напевно, жодна інша порода собак так не оточена таємницями й легендами, як порода собак пекінес. Міфи про походження цих левових собачок схожі на казки. За китайською легендою, Цар звірів відпочивав біля річки після купання (до речі, леви дійсно люблять воду, так що в цьому легенда не бреше)... так от, лежав лев і приймав сонячну ванну, і тут він побачив на гілці дерева, що росло біля річки, чарівну молоду мавпочку. Лев пристрасно закохався в чарівну приматочку. Плодом їхньої любові і був пекінес, від тата отримав у спадок хоробрість, гідність і розкішну гриву, а від мами розум, хитрість, чарівність і зворушливу мордочку.

Безліч згадок про маленьких собачок є і в китайських рукописах. Відомо про китайського імператора, який в 1680 р. вирішив, що собаки розумніші навіть за людину та наказав, щоб усім його собакам привласнили високі звання. Вони повинні були носити відповідні званню головні убори, а всі суки з його розплідника - дамські капелюшки, які відповідали званню їх чоловіка. Є безліч історій про маленьких собак, які тримали свічки для імператора або сиділи біля нього та гавкали, надаючи цим почесті людям. Йшли роки, і ці чарівні собачки стали особливою породою імператорської сім'ї. Собаки розводилися в палаці та ніколи не покидали стін Забороненого міста (імператорської резиденції). Пізніше їх стали називати собаками Китайської імперії. Так тривало майже 2 тисячі років, до війни 1850-1864 рр. Тоді впали стіни Забороненого міста, і туди увірвалися не тільки піддані китайського імператора, а й англійські солдати. Щоб жодна собачка не потрапила до рук іноземців, їх вирішили просто знищити. Ось так могла й загинути настільки рідкісна порода собак, якби англійці не врятували п'ятьох собачок. Одна з них була подарована королеві Вікторії. Королева була в захваті від такого подарунка і назвала собачку Луті (що в перекладі означає трофейчік). Ось від цих собачок і ведуть свій початок всі сучасні пекінеси.

Пекінес спочатку був тільки декоративною собакою і не призначався для роботи. Однак назвати їх собаками-іграшками не можна, а ставитися до них як до чарівної прикраси будинку в корені неправильно. Пекінес насамперед вражає королівською важливістю і почуттям власної гідності. Ця маленька собачка надзвичайно розумна й інтелігентна, але поводиться вона подібно принцам крові, навіть якщо і змушена проживати в обстановці демократичній і далекій від аристократизму.

Пекінес цінує розмірене й впорядковане життя, комфорт йому потрібен як повітря. Він не переносить суєти, шуму, не визнає силових методів дресирування. У будинку, де живе пекінес, принаймні в його речах і на його території повинен бути порядок. Бажано дотримуватися режиму дня, годувати й вигулювати собачку в один і той же час. Можливо, Ваш пекінес винайде власні правила, за якими він буде підходити до миски, йти на прогулянку, займатися туалетом.

Зараз пекінесів більше не вважають собаками, які підходять тільки для старих дам, які весь час проводять у них на колінах. Звісно, пекінеси, як будь-який собака, люблять увагу й ласку, обожнюють ходити на прогулянки. І хоча вони не здатні швидко рухатися, проте можуть долати значні відстані. Зазвичай, пекінеси - міські жителі. Господарі раді, що для вигулу собаки не потрібні великі простори, парки й поля, досить пройтися ввечері по скверу або по двору. Але мало хто замислюється над тим, чим дихає бідний пекінес, якого вигулюють по алеї вздовж дороги з потоком транспорту. Проекспериментуйте: сядьте навпочіпки там, де Ви гуляєте з собакою, і зробіть кілька глибоких вдихів. Чи багато кисню потрапило вам у легені? Взагалі собака вдихає за милістю неуважного господаря суміш вихлопних газів і випарів від асфальту. Жоден пекінес, при всій його зніженості, не втратив нічого з крові його легендарних предків. Щоб заздалегідь бути готовим до серцевого нападу, який чекає Вас у момент першої ж зустрічі вашого пещеного принца з чужим псом (особливо якщо він розмірами хоч трохи перевищує спанієля), Ви повинні пам'ятати, що пекінес схильний вважати себе «грозою держави» й заохочувати цю схильність - значить накликати неприємності на себе і на собаку. Адже комусь може набриднути безцеремонність маленького агресора. Тим більше не можна заохочувати спроби влізти в бійку з великими собаками. У собак існує два табу: цуценята й суки (для псів). Пес не зачепить суку, навіть якщо вона гарненько вкусить його, не образить цуценя, але статевозрілому псові, який спробує з'ясувати стосунки, запропонує сутичку, не дивлячись на різницю в розмірах. З погляду собак тут немає несправедливості. Це ми ділимо собак за розмірами й розчулюємось, коли кудлата крихта несамовито кидається на добермана або вівчарку. Але вони мають інший підхід: раз ти поводишся як дорослий пес і претендуєш на цю територію, - будь добрий, відповідай «за базар»! Тому постарайтеся вчасно пояснити своєму пекінесові, що безцеремонне поводження небажано та ніколи самі не заохочуйте його. Уникайте конфліктів з великими собаками. Побережіть своє здоров'я і нерви власників інших собак, не нехтуйте вихованням свого улюбленця! Отже, Ви вирішили, що пекінес - це порода для Вас. Я візьму на себе сміливість дати Вам декілька порад. Сподіваюся, вони Вам знадобляться.

Спочатку визначиться з критеріями вибору цуценяти (домашній улюбленець або виставковий собака). Як домашній улюбленець підійде будь-який вподобаний Вам цуценя. До вибору виставкового собаки потрібно підійти більш ретельно й обов'язково вивчивши стандарт породи. На жаль, дуже часто люди, які придбають цуценя, стверджують, що беруть «собачку для душі». А з часом постає питання про виставки. І людина, яка усвідомила, що придбав цуценя невисокого рівня і по «викидній» ціні, починає обурюватися. Тому я раджу: відразу купуйте цуценят перспективних. Не пошкодуєте!

Цуценя пекінеса продають зазвичай у віці 5-6 тижнів. Вихованням його потрібно починати займатися з першого дня перебування собаки у Вашій оселі. Тільки-но він освоїться, починайте твердо, але без грубості й тиску, пояснювати йому «правила проживання».

Пекінеса легко привчити дотримуватися чистоти, він буде вважати всю Вашу квартиру або будинок своєю резиденцією, але з радістю обживе місце, яке Ви виділите в його персональне користування. Йому потрібен затишний, захищений від протягу, шуму й штовханини куточок, куди він може усамітнитися, щоб відпочити і поміркувати про свої справи. Пекінес любить бути в курсі всього, що відбувається в будинку, але терпіти не може настирливості. Він сам дасть Вам зрозуміти, коли не проти погратися або поспілкуватися.

Вічне питання - чи брати собаку в своє ліжко? Ці маленькі вельможі обожнюють Ваші подушки й простирадла. Не можу ні рекомендувати таку практику, ні категорично забороняти. Все залежить від вас. Якщо собака чистий, доглянутий (про наявність бліх або глистів навіть не говорю), то брати чи не брати у ліжко - залежить тільки від того, наскільки велика Ваша рішучість регулярно отримувати від ліжка шерсть і запаси собачої їжі, які він може приховувати там на чорний день. Побережіть тільки хребет цуценяти і не дозволяйте йому самостійно зістрибувати або заплигувати на диван, поки він ще малий.

Цуценята пекінеса такі ж неслухняні й пустотливі, як і цуценята будь-якої іншої породи. Коли вони подорослішають, то стануть більш гордовитими й зарозумілими, але, думаю, Ви ж не хочете, щоб вони були як роботи. Адже вони повинні якось проявляти свою особистість, тому не будьте занадто суворі та непохитні в процесі їх навчання. Пам'ятайте: Ви повинні бути щедрими на похвалу, коли вони щось роблять правильно. Пекінес і діти - ще одна проблема. Якщо Ви вирішили придбати пекінеса, твердо запам'ятайте: цей собака не для маленьких дітей. Звісно, якщо Ваша дитина добре вихована, тактовна і здатна зрозуміти, що пекінес - не іграшка і не комп'ютер, який вмикають і вимикають за потребою, то проблем не буде. Характер у пекінеса сильний, серйозний, він сповнений самоповаги та може досить жорстко дати зрозуміти малюкові, що незадоволений тим, як дитина з ним поводиться.

Якщо Ви все ж таки зважилися купити саме цю породу собак, пам'ятайте ще й про те, що Пекінес вимагає постійного догляду. Будьте готові до того, що Вам доведеться щодня приділяти косметичним процедурам не менше півгодини. Шерсть - головний скарб пекінеса. Щоб Пекінес виглядав по-царськи, потрібно щодня розчісувати його, стежити за станом шкіри. Стандарт вимагає від пекінеса наявності багатого підшерстя. Тому вигулюйте собаку частіше, особливо в холодну пору року, і плануйте виставки з урахуванням сезонної линьки й погодних умов.

І кілька слів про харчування. Харчування пекінесів з одного боку досить просте, з іншого - може створити масу проблем для власника. Великий собака має потребу у великій кількості калорій, тому він не може дозволити собі бути надто перебірливим в їжі. Маленький собака потребує більшої кількості калорій на одиницю маси. Пекінес має багату шерсть, що дозволяє витрачати мінімум енергії на терморегуляцію, тому в нормі він може легко обходитися без їжі протягом доби.

Пекінес може дозволити собі бути примхливим гурманом, вимогливим до складу та якості їжі. Часто особливо розумні й хитрі представники цієї породи використовують голодування як безпрограшний метод боротьби з господарем за свої права. Щоб не стати заручником харчових примх пекінеса, потрібно привчати цуценя до правильно збалансованої, різноманітної їжі, що дається у потрібній кількості. Маленьких собак багато хто воліє годувати їжею зі свого столу. Пожалійте тварину, не треба псувати йому шлунок і систему травлення. До того ж багато «людських» продуктів надмірно калорійні для пекінеса і нічого, крім зайвої ваги, йому не принесуть. Особливо шкідливі солодощі, копченості, жирне м'ясо, ковбаси. Можна пропонувати собаці овочі, фрукти, кисломолочні продукти - ряжанку, нежирний кефір, знежирений кисломолочний сир.

Напевно, сторінок журналу не вистачить на все те, що можна розповісти про пекінеса. Про цю породу можна писати нескінченно й дуже багато. А якщо, прочитавши цю статтю, Ви захочете стати господарем пекінеса, бажаю Вам відчувати постійну радість від спілкування з цим чудовим дивом природи та величезних успіхів на виставках!!!

Серафін Наталія, п/з FCI «SUNNY LION»

м. Київ (044) 274-52-54

http://www.sunnylion.com

e-mail: serafin@ukr.net

Використана література:

Палмер Дж. Ваша собака. - Уссурі, 1993.

Стеннард Л. Пекінес. - Акваріум: М., 2003.

Савєнкова В.А. Пекінес. - Сталкер: Донецьк; 000 «Видавництво ACT»: M., 2003.

Сучасна енциклопедія собаківництва. - ВКФ БАО: Донецьк, 2001.