Перша допомога собаці при опіках

Як надати першу допомогу собаці при опіках

Тварина може отримати опік, як у домашніх умовах, так і на вулиці. Головне вчасно зорієнтуватися і надати першу допомогу собаці при опіку. Незалежно від ступеня опіку і, попри гадану його незначність, тварину після надання допомоги треба негайно доставити у ветеринарну клініку. Нерідкі випадки, коли протягом доби після нещасного випадку, стан собаки різко погіршується, відбуваються різні функціональні порушення.

Можливі причини опіків у собак:

1. Найпоширеніші випадки опіків у цуценят, що відбуваються на кухні. Гаряча олія або вода, пролиті на бешкетника, який вічно крутиться під ногами. Випадковий дотик до необережно поставленої на стіл гарячої каструлі або сковороди.
2. Електричні дроти під напругою, що знаходяться у вільному доступі, можуть зацікавити цуценя, і при спробі розгризти, стати причиною серйозного електричного опіку.
3. Деякі грілки, що застосовуються для зігрівання новонароджених цуценят можуть стати причиною опіків, подібних до сонячних.
4. Довге перебування на відкритій місцевості у спеку може призвести до сонячних опіків.
5. Попадання на шкіру їдких хімічних речовин призводить до хімічного опіку.

Симптоми опіку у собаки:

• почервоніння шкіри
• болючість
• припухлість або набряклість
• пухирі
• обвуглювання тканин
• некроз

Які бувають ступені опіків у собак і причини їх виникнення:

Як надати першу допомогу собаці при опіку?

1. При незначному тепловому опіку без пошкодження шкіри треба охолодити уражену ділянку холодною водою, при цьому струмінь не має бути сильним. Потім прикладається холодний компрес на 15-20 хвилин (лід у пакеті або заморожені продукти). Місце опіку змащується спеціальною маззю, наприклад такою як «Рятувальник» або «Синтоміцин» і накладається пов'язка, що не пристає до рани, щоб тварина не вилизувала рану. Пов'язка змінюється кожен день. Якщо уражена ділянка довго не заживає, погіршився стан або з'явився неприємний запах, треба негайно звернутися до ветеринара.
2. При невеликому хімічному опіку без пошкодження шкіри, насамперед людині треба надіти гумові рукавички, а потім уражену ділянку шкіри собаки ретельно і довго промити водою, при цьому брудна вода не повинна потрапити на інші ділянки тіла тварини. Додатково місце ураження промивають м'яким миючим засобом. Важливо знати який хімічний засіб став причиною опіку: якщо це лужний, то ділянку промивають оцтовою кислотою (2%), якщо навпаки, кислотний, то ділянку промивають розчином води й харчової соди (чайна ложка на склянку води) або притискають носовичок із розчином на рану. Після цього на рану накладають пов'язку, що не прилипає до шкіри.
3. З серйозним опіком може впоратися тільки ветеринарний лікар. При ураженні понад 30% шкіри шансів на одужання майже немає. Собаку з серйозними опіками 2-3-го ступеня, до того як доставити до ветеринара, треба перев'язати чистою тканиною (наприклад, чистим шматком від наволочки або простирадла), не можна використовувати вату, будь-який матеріал, що має волокнисту пухку структуру. Якщо у тварини шоковий стан, потрібно зателефонувати ветеринару і дізнатися, що робити в кожному конкретному випадку.
4. У разі поразки собаки електричним струмом, перш ніж приступити до надання першої допомоги необхідно відключити мережу і тільки тоді наближатися і торкатися до потерпілої тварини.

У ветеринарній клініці при опіках проводиться низка заходів:

• заповнення рідини в організмі
• зняття шокового стану
• охолодження і знеболення шкіри
• за потребою підтримання дихання
• очищення місця опіку від бруду й омертвілої тканини
• призначення антибіотиків та інших медикаментів при лікуванні опіків
• розробка спеціальної дієти для собак з метою запобігання втрати білків, а також рідини

Корисна порада

Як відомо, опіки заживають досить довго, тому можна вдатися до народних методів лікування або гомеопатії, які дозволять прискорити процес загоєння. Перш ніж займатися такими процедурами, обов'язково проконсультуйтеся у ветеринарного лікаря.

Невеликі ураження шкіри можна обробляти гелем «Траумель С» або вводити підшкірно лікарський препарат «Траумель», дозування якого слід уточнити у ветеринара.

З народних методів ефективні відвари з кропиви дводомної, календули, сухоцвіту, дуба звичайного, які використовуються після консультації ветеринара.