Риджбек

Ріджбек

• Опис породи
• Характер
• Догляд та утримання
• Вибір цуценят

Ріджбек - незвичайна та вкрай рідкісна порода собак для нашої країни. Відомі два її різновиди, що відрізняються не тільки походженням, але і стандартами. Незважаючи на безліч відмінностей, їх об'єднує унікальна особливість - рідж (гребінь на спині) та найголовніше - любов і відданість людині, за якою вони готові слідувати все життя.

Опис породи ріджбека

Виділяють два різновиди породи - родезійський і тайський ріджбек. Фахівці досі не знайшли спільну мову щодо того, чи є в цих порід єдність походження. Одні вважають, що собаки з'явилися як наслідок змішування домашніх і диких тварин з одного континенту, а інші - є прихильниками теорії незалежного походження. Зовні тварини мало чим схожі, це видно навіть на фото. Проте, є загальні риси в цих гордих і незалежних тваринах.

Опис тайського ріджбека

Країною походження тайського ріджбека вважається Таїланд. З давніх часів їх використовували як мисливців на кабана, птахів, оленів і тапірів, а також як охоронців, захисників і тяглову силу.

Тайський ріджбек - собака середнього зросту (51-61 см) і вагою не більше 32 кг, атлетичної статури, рухливий і міцний. На лобі є симпатичні зморшки, а на шиї - складки, вуха - стоячі. Шерсть у тварин «оксамитова», коротка та щільна. Види забарвлення - червоне, чорне, ізабеллове або «оленяче» та блакитне.

Рідж (гребінь) - шерстна смужка зі зворотним напрямом росту волосся, починається в районі лопаток і спускається вниз вздовж хребта по спині. Рідж може мати різну форму та довжину, але водночас повинен бути обов'язково симетричним.

Опис родезійського ріджбека

Батьківщина родезійського ріджбека - Зімбабве (колишня Родезія, Південна Африка). Собаки цієї породи відмінні охоронці та сміливі мисливці, яких раніше використовували для полювання на левів.

Родезійський ріджбек активний, рішучий і незалежний. Його зріст може досягати 69 см, а вага - 40 кг. Висячі вуха посаджені високо та притиснуті до голови. Блискуча шерсть коротка й густа з однотонним забарвленням від пшеничного до червонувато-рудого кольору.

Рідж повинен бути симетричним, конусоподібної форми, з двома ідентичними завитками у формі корони.

Характер ріджбека

Родезійський і тайський ріджбек мають розбіжності в стандартах породи, але характери вони мають досить схожі. Ці домашні тварини не підходять для проживання на вулиці або у вольєрі. Їм важливо спілкування із сім'єю й господарем.

Одна з найкращих якостей, яку проявляє ріджбек щодо людей - тактовність. Ці собаки не будуть нав'язувати свою увагу, якщо домочадці чимось зайняті. Але якщо господар вирішить приділити увагу улюбленцеві, то тварина з радістю розділить улюблені заняття - гру, спорт, прогулянку або з задоволенням подрімає поруч на дивані.

Тайський і родезійський ріджбек не терплять грубості, вони емоційно чутливі, але водночас дуже вперті. Це слід враховувати в процесі виховання й навчання тварини. Але дозволяти домінувати над собою не варто. Цуценята з перших днів появи в будинку починають будувати ієрархічні відносини, як із людьми, так і з іншими домашніми вихованцями. Тому господар повинен бути главою - зайняти тверду, але справедливу позицію в питанні виховання маленького улюбленця, озброївшись знаннями й терпінням.

Догляд та утримання

Ріджбек - домашній улюбленець, якого можна утримувати як у квартирі, так і в приватному будинку. При цьому варто враховувати хіба що розміри квартири, щоби не відчувати дискомфорт. Єдиним, але дуже важливим моментом в утриманні ріджбеків є необхідність у регулярних прогулянках і фізичній активності. Не обов'язково привчати улюбленця до полювання, але побігати на вулиці досхочу та пограти - це дуже потрібні заняття.

Вважається, що ріджбек - це охайний собака, невибагливий у догляді. У квартирі немає притаманного багатьом тваринам специфічного запаху. Линька в ріджбеків проходить раз на рік, приблизно наприкінці лютого – на початку березня. Купають тварин раз у квартал або в міру забруднення. Для розчісування раз в 1-2 тижні рекомендується використовувати спеціальну гумову рукавицю. Під час линьки улюбленця вичісують 2-3 рази на тиждень.

Взагалі ріджбек відрізняється хорошим здоров'ям. Але як у родезійських, так і в тайських ріджбеків трапляються дві генетичні хвороби, властиві цим породам - ​​дермоїдний синус і дисплазія тазостегнового суглоба. Якщо виявлені ці патології, тварин не допускають до розведення. Під час придбання цуценяти, важливо обстежити тварину на можливий прояв цих захворювань.

Ріджбек невибагливий у їжі та не вимагає спеціального раціону. Якщо обране натуральне годування, перевага віддається нежирним сортам м'яса, крупам і овочам. Готові сухі корми повинні бути високої якості, відповідати віку тварини та її фізіологічному стану. Багато ріджбеків проявляють високу фізичну активність, відповідно корм слід вибирати з урахуванням цієї особливості.

Вибір цуценят

Безумовно, ріджбек - чудовий домашній улюбленець із врівноваженим, терплячим характером. Одначе придбати цуценя не так просто. По-перше, це рідкісна порода, по-друге - дорога. Нерідко за маленьким улюбленцем доводиться їхати за кордон, зіткнувшись із цілою низкою проблем - транспортування, оформлення документів і чимала вартість перевезення, що перевищує часом вартість самої тварини. У будь-якому разі, до купівлі щеняти, найкраще відвідати виставки, поспілкуватися з представниками клубів собаківництва, де ведеться облік усіх племінних собак і їх родоводів.

Ріджбек - це собака-компаньйон, охоронець і сторож. Якщо знайти до нього підхід, оточити увагою й турботою, у будинку буде на одного члена сім'ї більше. Він буде завжди поруч, готовий підтримати свого господаря морально, захистити сім'ю від ворогів або просто, подарувати свою щиру любов усім домочадцям.