Ринотрахеїт у котів: симптоми, лікування, профілактика

Одна з найпоширеніших інфекцій верхніх дихальних шляхів у котів – ринотрахеїт, відомий також як вірусний нежить або котячий герпес. Ним може заразитися тварина будь-якого віку. Найбільш небезпечне захворювання для літніх котів і кошенят до шестимісячного віку, серед яких смертність становить 30%. Дорослі кішки справляються із хворобою за 2 тижні, якщо вона протікає без ускладнень. Несвоєчасна діагностика та ігнорування лікування призводить до переходу хвороби з гострої форми до хронічної.

Котячий герпес небезпечний для тварин і не передається людині.

Шляхи зараження вірусним ринотрахеїтом

Зараження ринотрахеїтом взагалі відбувається повітряно-крапельним шляхом при прямому контакті з зараженою твариною. Однак не виключена ймовірність підхопити вірус через предмети, якими користувався хворий кіт: лежанка, інструменти для грумінгу, іграшки, миска з їжею або водою. Людина, контактуючи з хворою твариною, може бути переносником інфекції, яка залишається на його руках, взутті та одязі кілька годин і навіть добу за сприятливої для вірусів температури (понад 20^оС).

Вважається, що після перенесеної хвороби багато котів залишаються вірусоносіями. Активація процесу зараження можлива у разі стресу у тварини, оскільки підвищується ймовірність виділення контагіозних вірусних частинок.

Ринотрахеїт становить найбільшу небезпеку для котів з ослабленим організмом, при зниженні імунітету або за наявності інших патологій.

Симптоми котячого герпесу

Перші симптоми ринотрахеїту у котів проявляються через 24-48 годин, а небезпека зараження зберігається до 10 діб. Початок хвороби характеризується такими ознаками:

• слизові носа та горла запалюються і набрякають
• з'являються виділення з носа
• тварина чхає та кашляє
• запалюються повіки та очі
• з'являються рясні виділення очей (від прозорих до гнійних)

Ринотрахеїт недаремно називають вірусним нежитем, адже найголовніший симптом, з якого починається захворювання – це чхання.

Кішка стає апатичною і млявою, втрачає апетит. На тлі запальних процесів у горлі підвищується слинотеча, а проблеми з очима призводять до світлобоязні. Температура тіла підвищується. У важких випадках в ротовій порожнині з'являються виразки, рогівки каламутніють, розвивається бронхопневмонія, порушення координації руху та інші розлади центральної нервової системи.

Гостра форма ринотрахеїту триває близько 14 днів, після чого тварини зазвичай повністю одужують. Хронічний котячий герпес триває не один місяць. Захисні сили організму виснажуються, що призводить до загострення інших хвороб та підвищується ймовірність зараження іншими інфекційними захворюваннями. Побічні інфекції нерідко призводять до загибелі улюбленця.

Тварини, які перехворіли на котячий ринотрахеїт, є не просто носіями герпесвірусу, вони можуть захворіти на них повторно. Поштовхом до цього можуть стати стрес, вагітність, прийом кортикостероїдів та інші інфекції.

Лікування котячого ринотрахеїту

Лікування гострого котячого герпесу полягає у знищенні вірусу, купіруванні симптомів та зміцненні імунітету. При хронічній формі використовуються спеціальні лікувальні процедури в умовах ветеринарного стаціонару.

Перед терапією проводиться лабораторна діагностика, адже симптоми при котячому ринотрахеїті та деяких інших респіраторних захворюваннях майже не відрізняються. Зі слизових оболонок береться мазок на наявність ДНК збудника у виділеннях.

Лікування ринотрахеїту у котів призначає ветеринар. Самостійна терапія – неприпустима. Річ у тому, що навіть у відпрацьованій схемі лікування завжди є нюанси, пов'язані з індивідуальними особливостями тварин. Препарати, які використовуються в багатьох випадках можуть не підійти кішці. Наприклад, за наявності чутливості до одного з компонентів у його складі. Інші хронічні хвороби нерідко загострюються при вірусних захворюваннях, що потребує застосування додаткових ліків. Тому в кожному окремому випадку ветеринар призначає індивідуальну схему лікування котячого герпесу, основою якої є:

• противірусні препарати групи ацикловірів (через високу токсичність більшості з них для котів, ліки обов'язково призначає ветеринар)
• імунокоректори для зміцнення імунної системи
• жарознижувальні ліки при високій температурі
• сольовий розчин для промивання носа
• очні розчини для обробки очей, краплі та мазі (з антибіотиками або без) залежно від симптомів
• препарати з L-лізином для придушення розмноження збудника (часто тривалий курс прийому)
• вітаміни групи В та С для підтримки здоров'я організму
• спеціальне дієтичне харчування, бажано вологе, а не сухе - консерви, напіввологі корми або розм'якшений водою сухий корм
• дотримання режиму пиття

Терапія у ветеринарному стаціонарі призначається при тяжкому перебігу хвороби:

• У разі виникнення вторинної бактеріальної інфекції проводиться антибіотикотерапія препаратами: амоксицилін, азитроміцин, амоксицилін + енрофлоксацин, залежно від стану хворої тварини.
• При набряку слизової носа та горла кішка відмовляється від їжі, тому потрібна спеціальна підтримка харчування. Використовуються езофагостомічні або назоезофагеальні трубки.
• Висока температура та небажання пити призводить до зневоднення та утворення скоринок з очних та носових виділень. Для усунення проблеми тварині вводять орально, підшкірно або внутрішньовенно регідратаційні та електролітні збалансовані рідини.

Профілактика котячого герпесу

Найнадійніший спосіб захистити кішку від ринотрахеїту – вакцинація. В Україні зараз щеплення від котячого герпесу роблять такими вакцинами:

Вакцинація проводиться за певною схемою з повторною ревакцинацією та регулярним наступним введенням вакцини щорічно. Схему для кожної тварини складає ветеринар, провівши обстеження стану її здоров'я. Зазвичай перша доза вводиться кошеняті у 2 місяці. Ревакцинація здійснюється через 3-4 тижні, а потім щорічно.

Крім вакцинації важливо дотримуватись простих профілактичних заходів ринотрахеїту у котів:

• регулярно оглядати ніс та очі, підтримуючи їхню гігієну за допомогою спеціальних ветеринарних засобів
• періодично дезінфікувати миски, лоток та іграшки
• мити руки, приходячи з вулиці, до моменту спілкування з улюбленцем
• виключити контакт кішки з верхнім одягом та взуттям господаря
• обробляти руки антисептиком після контакту з чужими тваринами

Ринотрахеїт у котів - це не звичайна застуда, яка проходить сама по собі. При благополучному результаті хвороба протікає без наслідків, але нерідко вона переходить у хронічну форму та виникають ускладнення. Уникнути цього допоможе дотримання схеми вакцинації, навіть якщо тварина не залишає приміщення.