Російський спаніель

Російський спанієль

• Загальний опис породи, характер
• Види, стандарти та різновиди
• Вибір цуценяти
• Особливості утримання, догляд, здоров'я
• Виховання та дресирування

Загальний опис породи, характер

Як і багато інших собак, російський спанієль з'явився завдяки мисливцям. У XIX столітті руські аристократи зацікавилися європейськими мисливськими традиціями. Вони купували англійських кокер-спанієлів і спрингер спанієлів, щоби полювати на дичину за прикладом англійських колег. Однак у російських кліматичних умовах англійські собаки виявилися малоефективними. Тому собаківники вирішили створити нову мисливську породу, яка могла б успішно працювати на російських територіях.

Хоча перша згадка щодо російського спанієля датована 1858 роком, інтенсивна племінна робота була розпочата тільки в 1931 році. Для виведення нового виду мисливських собак собаківники використовували переважно англійських кокер-спанієлів і спрингер-спанієлів. Стандарт породи було створено у середині XX століття.

Веселий і доброзичливий пес є не тільки чудовим мисливцем, а й надійним другом. Російський спанієль із задоволенням проводить час із господарем. Він ходить за ним всюди. Тварина буде лежати поруч на дивані або терпляче стояти пізньою осінню в брудному болоті. Улюбленця можна брати із собою в тривалий похід, на риболовлю, по гриби або на пікнік. Він не буде відволікати членів родини від головного заняття. Делікатна тварина вміє дотримуватися дистанції та бути непомітною. Але якщо на нього будуть звертати дуже мало уваги, собака засумує.

Російський спанієль чудово ладнає з іншими домашніми улюбленцями. Він не переслідує домашнього птаха. Коту, який ділить із ним територію, він дозволяє харчуватися поруч із собою. Чужих котів песик прожене. Не варто залишати спанієля поруч із дрібними гризунами та черепашками. Інстинкт мисливця може змусити його побачити в них здобич.

Російський спанієль є улюбленцем дітей. Він грає та веселиться з ними годинами. Собаку можна залишити наодинці з маленькою дитиною. Він буде терпляче переносити всі витівки малюка, не показуючи свого невдоволення. Спанієль не тільки не образить його, а й захистить за необхідністю. Добродушна й весела тварина миттєво перетворюється в небезпечного хижака, коли його господареві або членам родини хтось загрожує. Він захищатиме їх ціною свого життя.

Улюбленець має спокійний характер, гострий розум і відмінне чуття. Він прихильно ставиться до гостей і незнайомих людей. Агресію проявляє вкрай рідко.

Види, стандарти та різновиди

Російський спанієль має невеликі розміри. Його висота в холці коливається в межах 40-45 см. Вага становить від 15 до 20 кг. Різниця між представниками чоловічої та жіночої статі незначна. У тварини міцне та злегка присадкувате тіло. Міцні кістки та добре розвинений м'язовий каркас роблять її надзвичайно витривалою. Груди та спина в собаки широкі, а живіт підтягнутий. У міру витягнута голова, низько поставлена шия.

Російський спанієль має опукле чоло та брови. Перехід від носа до чола помітно чітко. Верхня частина черепа паралельна поверхні мордочки. Якщо дивитися на собаку зверху, можна побачити, що його мордочка трохи вужча за череп. Звуження сильніше виражено біля носа. Форма морди схожа на прямокутник, який має один закруглений кут.

Відтінок носа та губ варіюється від світло-коричневого до чорного. Чорне забарвлення вважається кращим. Російський мисливський спанієль має потужні, добре розвинені зуби. Верхня щелепа повністю закриває нижню. Райдужка очей собаки має темно-коричневий або світло-кавовий колір. Повіки завжди щільно притиснуті до очного яблука. Подовжені й широкі вуха закріплені на рівні очей собаки або трохи вище. Вони звисають, щільно прилягаючи до голови. Їхні округлі кінчики дістають до мочки носа.

Собака має рівні та паралельні кінцівки. Задні лапи стоять трохи ширше за передні. Скакальний суглоб явно виражений. Половина зросту тварини в холці доводиться на довжину передніх лап. Пальці на кінцівках зібрані в щільну кисть. Російський спанієль рухається легко і швидко. Він має економічний галоп, що стелеться.

Тварина здатна довго переслідувати здобич, як афганські або російські хорти.

Шкіра щільно прилягає до тіла та не утворює складок. Довга шерсть пряма або злегка кучерява. Хоча вона дуже м'яка, до неї майже не пристають насіння рослин. Волосяний покрив облягає тіло собаки, не змінюючи його силуету. Російський мисливський спанієль не потребує тримінгу. У нижній частині грудей, на животі, між пальців лап, на вушках і на нижній поверхні хвоста собаки шерсть трохи довша.

Забарвлення мисливської собаки буває одноколірним або двоколірним. Тварини з одноколірним забарвленням вкриті чорною, коричневою або рудою шерстю. Російський спанієль чорного та коричневого забарвлення іноді прикрашений підпалинами. Підпалини (руді плями) розташовуються на бровах, на внутрішній поверхні вушок, на боках морди, на грудній клітині (у вигляді 2 трикутників), на лапках і в області під хвостом. Двоколірні представники мисливської породи можуть мати чорно-рябе, коричнево-рябе або рудо-рябе забарвлення. Вони більш поширені.

Двоколірний російський мисливський спанієль може мати контрастне або крапчасте забарвлення. Контрастне забарвлення характеризується великими плямами основного відтінку на білому тлі. При крапчастому забарвленні плями виглядають розмитими. Різницю між контрастним і крапчастим забарвленням добре видно на фото. Тварини з двоколірним забарвленням у дитинстві виглядають практично однаково. Про контрастне забарвлення свідчить рожевий носик і рожеві лапки. У малюків із крапчастим забарвленням ніс і лапки чорні.

Вибір цуценяти

До того, як оглянути цуценят потрібно ознайомитися з родоводами їхніх батьків. Нагороди на виставках свідчать про відповідність статури та забарвлення тварин стандарту породи. Але вони не характеризують собак як мисливців. Якщо потрібен російський спанієль для полювання, краще брати малюка від робочих виробників.

Підтверджують наявність мисливських навичок у батьків польові дипломи. Вони свідчать про мисливські пристрасті, чуття, ходу та хорошу слухняність тварин. У справжніх мисливців народжуються цуценята з робочими задатками. Такі малюки легко навчаються та стають вірними помічниками на полюванні.

Малюки мають бути активними, вгодованими та чистими. Вони повинні мати густу та блискучу шерсть без лисин, лупи та інших хворих ознак. Щоби вибрати гарного мисливця, потрібно поспостерігати за потомством. Майбутній мисливець впевнено тримається в компанії братів і сестер. Він сміливо досліджує нові предмети та дає відсіч кривдникові. Російський мисливський спанієль навіть у дитячому віці не боїться гучних звуків і не рятується втечею в разі нападу однолітків.

У цуценя потрібно оглянути купіруваний хвіст і прибулі пальці. Купірування здійснюється на п'ятий день після появи на світ. До моменту покупки тварини ранки мають повністю загоїтись. Вони не повинні турбувати собаку.

Особливості утримання, догляд, здоров'я

Догляд за мисливським собакою не завдасть власнику особливого клопоту. Шерсть улюбленця потрібно регулярно розчісувати. Найкраще користуватися фурмінатором. Такий гребінець дбайливо видаляє старі волосинки, не травмуючи шкіру. Мити спанієля треба 1-2 рази на місяць. Можна використовувати спеціальний миючий засіб для собак, дитячий шампунь або шампунь для сухого волосся без запаху. Щоби в шерсті не з'являлися ковтуни, після купання треба змастити стерилізованою рослинною олією місця найбільшого тертя (в паху та під пахвами).

Рухливий російський спанієль потребує тривалих прогулянок. Його потрібно виводити на вулицю не менше 2 разів на день по 1-3 години. Щоби задовольнити його потребу в русі, треба давати собаці вдосталь попустувати та пострибати через перешкоди на лузі, у парковій зоні або в лісі. Російський спанієль дуже любить поплавати.

Тому в теплу пору року бажано водити його до водойми. У людних місцях випускати улюбленця без повідця можна тільки після того, як він вивчить усі команди й почне їх слухняно виконувати. Взимку песику не потрібен одяг. Він порушує його терморегуляцію та погіршує якість шерсті.

Великі вуха улюбленця необхідно періодично оглядати та провітрювати. Провітрюють вуха, розмахуючи ними протягом 1-2 хвилин. Процедуру повторюють 1 раз на 2 тижні. Щомісяця вушка потрібно чистити ватною кулькою, змоченою в кип'яченій воді. Здоровий російський спанієль має чисті очі. Якщо вони стали закисати, потрібно відвести собаку до ветеринара. Хворобливою ознакою також є поява запаху й виділень із вух.

Кігті треба зрізати 1 раз на місяць за допомогою кігтерізки. У літню пору активний російський спанієль сточує кігті об дорожнє покриття. Тому зрізати кігті доводиться не так часто. Після відвідування лісу навесні та влітку потрібно ретельно оглядати улюбленця. Якщо на шкірі будуть виявлені паразити, треба їх якомога швидше видалити.

Російський спанієль ніколи не відмовиться від їжі. Тому він схильний переїдати та набирати зайву вагу. Цуценят потрібно годувати 4-5 разів на день. Дорослої особини досить 2 приймань їжі. Основою раціону тварини є м'ясо та субпродукти. Можна давати яловичину, індичку, кролика або курку.

Собака з задоволенням їсть сире м'ясо. Субпродукти потрібно обов'язково проварювати, щоби виключити ризик зараження паразитами. Якщо російський спанієль бере участь у полюванні, м'ясо краще теж варити. Інакше пес буде рвати та м'яти дичину. М'ясо змішують із рисовою, вівсяною або гречаною кашею. М'ясні бульйони давати тварині не можна.

У корм додають житні сухарі (вони зміцнюють і чистять зуби), сезонні овочі та фрукти. Треба періодично давати собаці кисломолочні продукти та морську рибу. За умови правильного догляду спанієль проживе 14-15 років.

Виховання та дресирування

Дресирування улюбленця потрібно починати якомога раніше. Якщо вчасно не почати навчання, у цуценяти закріпляться неправильні звички. Дуже важливо бути наполегливим і послідовним. Якщо господар не хоче, щоби доросла собака забиралася в ліжко, до нього не можна пускати цуценя. Спанієль часто випрошує їжу, дивлячись на господаря сумними очима. Щоби не піддаватися спокусі дати улюбленцеві шматочок зі своєї тарілки, потрібно приймати їжу без нього.

Навчання починається з освоєння основних команд: «до мене» й «місце». Потім вводять поняття «можна» та «не можна». Російський мисливський спанієль легко навчається команд: «сидіти», «лежати», «принеси», «шукай». Щоби зацікавити собаку вчити команди, потрібно заохочувати його смаколиками. Покарання щодо російських спанієлів не застосовується. Тварини є старанними учнями. Вони намагаються зробити те, що просить господар, не бажаючи засмучувати його.

Щоби дресирування швидше дало бажаний результат, потрібно займатися із собакою в тихих і безлюдних місцях. Сторонні люди, гучні звуки та тварини відволікають спанієля й заважають йому зосередитися. Заняття краще проводити у вигляді гри. Найцікавішою грою для мисливської собаки є імітація процесу полювання.