Ротвейлер

Ротвейлер

Собака ротвейлер - це потужна і войовнича порода, яка багатьом здається нестримно злою й небезпечною. Багато що можна почути щодо цих собак від людей, які майже нічого про них не знають: «Таким собакам не можна довіряти!», «Вони мають мертву хватку!», «Вони жахливі і злі!». Характеристика цієї породи детально описана нижче.

Що ж насправді являють собою ці «нестримно злі собаки»?

Насправді досить поглянути собаці ротвейлеру в очі. Спокійний і добрий погляд цієї витривалої і благородної тварини розповість Вам багато про що. Всякий власник цього сильного, безстрашного улюбленця знає, що немає собаки кращої для того, хто цінує спокійну силу та швидку реакцію, безстрашність і розсудливість, і, найголовніше, відданість родині й любов до дітей.

Предки ротвейлерів перебували на службі в римських легіонерів. Для них вони охороняли худобу і військові табори на привалах. Саме у римлян ці войовничі собаки навчилися безстрашності й дисципліни. Фізичний тип собаки сформувався внаслідок довгих походів і постійної напруги: масивна голова, м'язиста шия, пряма й міцна спина, спокійна і впевнена хода. Остаточно порода була виведена в середині XVIII століття в місті Ротвайль (Німеччина), від якого і походить назва.

Ротвейлер - службовий собака. З давніх часів ця порода використовувалася в якості охоронця, з часом же додалося багато інших призначень: поліцейський собака, поводир, психотерапевт, рятувальник. Ці професії залишаються за ним досі. За часів I Світової війни ротвейлери також використовувалися як зв'язкові.

Усе про породу ротвейлер можна прочитати на нашому сайті.

Короткий опис породи ротвейлер

Ротвейлер - це міцний собака, складений компактно та пропорційно. Основні якості, характерні для цієї породи - витривалість, сила й невгамовна енергія. На вигляд потужний і міцний собака повинен рухатися легко і вільно, без будь-яких ознак огрядності й недолугості.

Приблизні показники зросту та ваги, які можуть дещо змінюватись, складають, для хлопчиків - від 61 до 68 см і 50 кг, для дівчаток - від 56 до 63 см і 42 кг. Найбільш оптимальні показники зросту становлять серединні значення зазначених показників.

Форма голови собаки ротвейлера має декілька типів: легка, важка, пропорційна та нормальна. Щодо найбільш підходящої, так би мовити ідеальної форми, то це середня довжина черепа, вуха, розташовані на досить великій відстані, яскраво виражений перехід до морди від чола, а лобова частина черепа повинна помірно виступати. Ще один важливий показник у стандарті породи - це пропорційність корпусу тварини і його голови. Відмінною рисою ротвейлера є широкі й сильні щелепи, що забезпечують собаці практично «мертву» хватку.

У ротвейлера морда біля основи широка, звужується до кінчика носа, який повинен бути чорного кольору, з великими ніздрями й широкою мочкою. Що стосується зубів, фактично «зброї» ротвейлера, то їх повинно бути 42, без пошкоджень, з правильним ножицеподібним прикусом. Красиві мигдалеподібні очі повинні бути середнього розміру й темного кольору. Передні краї вух ротвейлера мають прилягати до вилиць, створюючи враження ширшої форми черепа. Крім того, вуха повинні бути середніх розмірів, мати трикутну форму, високо й широко поставлені, створюючи свого роду пряму лінію з верхньою частиною черепа.

Шерсть ротвейлера взагалі чорного кольору має унікальні підпали рудого або червонуватого відтінків. Шерсть складається з остьового, покривного волосся й підшерстя.

Характер ротвейлера та його повадки

Ротвейлер від природи має спокійний характер, урівноважений, працездатний і слухняний. Безстрашний і впевнений у собі, але водночас добродушний і люблячий дітей. Якщо маленьку дитину під наглядом дорослих підпускати до собаки й дозволяти грати з ним, годувати його, то такий собака буде захисником, як для дитини, так і для всієї родини. Головне - пояснити дитині, що до собаки потрібно ставитися так, як він хоче, щоби до нього ставилися.

Сторожові якості закладені в характері ротвейлера генетично. Тому дуже важливо, займаючись вихованням і дресируванням не перестаратися з бойовими якостями й агресією. Якщо передбачається проживання ротвейлера у квартирі, з дітьми, зайва войовничість може тільки нашкодити. Собака, передусім, має бути слухняним, вихованим, психічно й емоційно врівноваженим, а свої бійцівські якості проявляти тільки в критичних ситуаціях, коли настає пряма загроза життю сім'ї, де проживає ротвейлер.

На жаль, деякі власники ротвейлерів вважають, що ця порода повинна бути злою й жорстокою, не гребуючи при цьому найжорстокішими й насильницькими щодо улюбленця методами дресирування. У результаті, характер ротвейлера буде безповоротно зіпсований, собака стане агресивним, злісним і підступним. Ми неодноразово були свідками новин, коли ротвейлери нападали навіть на маленьких дітей, завдаючи своїми могутніми щелепами важкі травми. Такі тварини являють загрозу не тільки для оточуючих людей, інших домашніх тварин, але й для самого власника, коли одного «чудового» дня псу не сподобається черговий стусан і він просто помститься «за все хороше», що зробив для нього «улюблений» господар.

Попри негативні факти, добре вихований ротвейлер, вирощений із любов'ю й повагою - це один із кращих терапевтів, здатний лікувати, радувати й заспокоювати тих, кому це потрібно, надаючи величезну психологічну підтримку. Так склалося історично, що свого часу ротвейлер - пастух, знайомлячись зі стадом, підпорядковував собі найсильнішу тварину, а потім і всіх інших.

Родині, яка вирішила завести таку чудову породу, слід пам'ятати про те, що запаси потужності, закладені в характер ротвейлера природою, потребують щоденних навантажень і тренувань. Тільки витрачаючи свою енергію, Ваш улюбленець зможе комфортно почуватися. Та й Ви будете більш спортивним поруч із таким гарним атлетом. Отож, якщо Ви займаєтеся пробіжками, ротвейлер складе Вам ідеальну компанію. Що стосується дресирування, то ротвейлер дуже дохідливий і дисциплінований собака. Дресирування не повинно бути занадто жорстким, щоби собака не втратив довіри до дресирувальника й не збирав у собі непотрібну агресію. Надмірна «сліпа» любов до ротвейлера може призвести до плачевних результатів. З характером ротвейлера потрібно працювати правильно, думка, що це чоловічий собака - міф, як чоловіки, так і жінки можуть працювати з ними, але потрібна певна стратегія, і бажані послуги професіонала. Тому, якщо Ви - початківець собаківник, Вам краще звернути увагу на інші породи.

Особливості догляду за ротвейлером

Догляд за ротвейлером у принципі не відрізняється від догляду за іншими породами собак. Однак є низка особливостей, які притаманні саме цій породі.

Для ротвейлерів характерний досить низький больовий поріг, тобто вони можуть отримати травму й довгий час не відчувати навіть дискомфорт із цього приводу. Так, кожна прогулянка для ротвейлера супроводжується активними іграми та фізичними навантаженнями. У результаті, собака може порізати подушечку лапи або між подушечками випадково потрапить тріска або осколок. Якщо вчасно не виявити проблему, може розвинутися сильне запалення. Тому дуже важливо, після кожної прогулянки, коли Ви миєте або витираєте лапи улюбленця, уважно їх оглянути та промацати. Зверніть увагу й на довжину кігтів, можливо, їх потрібно вкоротити за допомогою кігтерізки.

Шерсть ротвейлерів дозволяє думати багатьом власникам цієї породи, що вони позбавлені необхідності доглядати за нею. Можливо, доглядати за шерстю ротвейлера й легко, проте робити це потрібно регулярно. Блискуча й гарна шерсть - це результат вичісування, чищення й масажу. Береться щітка зі щетиною середньої жорсткості, щоби не подряпати шкіру тварини й за допомогою розчісування видаляються омертвілі волоски і грязьові частинки. Перед процедурою собаку гладять рукою проти шерсті, роблячи свого роду масаж, а потім таким же чином продовжують вичісувати щіткою. Потім беруть гребінь із закругленими зубами й розчісують у напрямку росту шерсті.

Під час линьки, а також у разі втрати блиску й лоску шерсті, раціон собаки слід переглянути, додавши до нього лікувальні готові сухі корми, що сприяють поліпшенню якості або відновленню шерстного покриву.

На що хворіють ротвейлери?

Ротвейлери, як і інші породи собак схильні до різних захворювань. Своєчасна вакцинація забезпечує захист організму собаки від низки інфекційних захворювань. Регулярні профілактичні огляди й консультації у ветеринарних лікарів допоможуть зберегти здоров'я улюбленцеві протягом багатьох років.

Для ротвейлерів, як і для інших порід собак характерні захворювання, що найчастіше трапляються саме в цієї породи. Так, вважається, що перше місце серед вроджених хвороб у ротвейлерів займає вада серця. З таким захворюванням багато цуценят не доживають і до шести місяців, або приречені на спеціальний догляд і довічне лікування. Що стосується хвороб органів сечовиділення, то найчастіше у ротвейлерів трапляється цистит і пієлонефрит. З переліку захворювань нервової системи, для цієї породи виділяють - енцефаліт та епілепсію.

Ротвейлер - це саме благородство. Зробивши його членом своєї родини, Ви придбаєте вірного друга, хороброго захисника й сильного помічника, здатного підтримати в скрутну хвилину.

Ще більше інформації про різні породи собак можна дізнатися на нашому сайті.