Ши тцу

Особливості породи ши-тцу

• Опис породи
• Характер
• Догляд та утримання
• Харчування
• Тривалість життя
• В'язка
• Вибір цуценят

Опис породи

Ши тцу - дуже компактний собака, якого легко впізнати серед інших порід за густою ​​шерстю, яка покриває всю поверхню тіла. Вона довга й жорстка, спадаючи на мордочку утворює бороду та вуса. Від того, що волоски на морді собаки стирчать на всі боки, голова тварини нагадує хризантему.

Ця порода традиційно вважається китайською. Відомо, що в 17 столітті китайський імператор отримав кілька собак ши-тцу в подарунок від тибетського далай-лами. Після цього вони опинилися під забороною для звичайних людей, породу стали називати виключно імператорською. Іноді імператор робив розкішні подарунки у вигляді цуценя ши-тцу найвпливовішим чиновникам.

Сьогодні собака ши-тцу доступний кожному й дуже популярний у всіх країнах світу. Цьому сприяють його маленькі розміри, жвавий розум, схильність прив'язуватися до господаря й підлаштовуватися під його настрій. Познайомившись ближче із ши-тцу, ви вже не зможете настільки зацікавитися будь-якою іншою породою!

Характер

Породу ши-тцу можна назвати по-справжньому унікальною. Начебто це мініатюрні милі собачки, але характер вони мають просто левиний. Якщо дивитися з боку, може скластися враження, що ця тварина аж надто горда собою й навіть зарозуміла, але таке уявлення насправді помилкове. Просто ши-тцу звикли до великої кількості уваги, водночас зберегли вміння не нав'язуватися. Собака завжди зрозуміє, що конкретно зараз господарю краще дати спокій, але тільки-но він буде готовий приділити йому хвилинку, ши-тцу відразу ж почне привітно стрибати навколо нього.

На характер породи ши-тцу дуже вплинула їхня історія - адже цих собак виховували китайські імператори, а потім європейські королі. Це прищепило породі охайність і вміння мелодійно не голосно гавкати, щоби не потурбувати господаря.

Ши тцу - справжня радість і надійний друг для людей похилого віку, спільник у дитячих витівках, ліки проти стресу й апатії. Ласкаві та ніжні собачки в лічені хвилини відновлюють душевну рівновагу господаря. Вони легко потоваришують з іншими домашніми вихованцями, які не будуть нікого ображати, але себе ображати теж не дадуть. У цій маленькій тварині дуже багато терпіння, витривалості та мужності.

Догляд та утримання

Доглядати за ши-тцу дуже легко, адже вони мають маленькі розміри. Їх навіть можна привчити до лотка, як кішку, тоді вигул буде не потребою, а радістю і спільним проведенням часу.

Мити ши-тцу можна тільки з використанням спеціальних шампунів і бальзамів, призначених для догляду за довгошерстими собаками. У крайньому разі, можна використовувати м'який дитячий шампунь. Крім миття, потрібно буде призвичаїтися розчісувати собаку, чистити вуха та вискубувати волоски з вушної раковини. Це допоможе вберегти їх від інфекцій.

Крім щоденного миття лап собаки ши-тцу після прогулянки, рекомендують проводити гігієнічну стрижку шерсті та кігтів.

Цей собака не вимагає багато простору, йому буде затишно навіть у невеликій квартирі, головне, щоби люблячі господарі приділяли йому якомога більше часу.

Як годувати ши-тцу?

Чим годувати ши-тцу - натуральним або ж сухим кормом, кожен господар повинен вирішити для себе самостійно, щоби не відходити від цієї схеми та не витрачати багато зусиль.

Порода ши-тцу дуже ніжна, тому більшість продуктів, що їдять люди, їй не рекомендовані. До них належать свинина, річкова риба, бобові, макарони, картопля й перлові крупи. Також суворо заборонена копчена їжа та солодощі. Під час дресирування для заохочення можна давати спеціальні ласощі для собак.

Якщо ви плануєте годувати натуральною їжею, то собаці важливо давати м'ясо, яловичі субпродукти, гречану або рисову каші, молочні продукти, овочі та фрукти. Харчування має бути різноманітним і збалансованим, багато заводчиків рекомендують зупинитися на роздільному харчуванні.

Якщо ж вибір щодо годування улюбленця зупинився на сухому кормі, то варто купувати тільки відомі марки з якісним складом. Порекомендувати таку зможе досвідчений ветеринар. У цьому випадку варто давати ши-тцу більше води, тому що сухий корм сприяє посиленню спраги.

Скільки живуть ши-тцу?

Тривалість життя цієї породи дозволяє цілком насолодитися товариством свого улюбленця. Ши тцу живуть 10-12 років, що робить їх довгожителями серед собак і дуже радує власників, які зважилися завести улюбленця цієї породи. Звісно, важливо стежити за здоров'ям тварини, правильно її годувати, регулярно відвідувати ветеринара. Відомі випадки, коли собака ши-тцу доживала й до 20 років!

В'язка

Перш ніж в'язати собаку ши-тцу, слід визначитися, навіщо вам це потрібно. Якщо просто для здоров'я або з метою перепродажу цуценят, це не матиме сенсу, тому що пологи стають для організму ши-тцу дуже великим стресом. Цуценят вибирають у надійних розплідниках, де дотримані всі правила розведення.

Найоптимальніший період для першої в'язки - третя-четверта тічка самки, тобто у віці 1,5-2 роки. Після 7 років вдаватися до цього вже не варто.

Готовність до в'язки допоможуть визначити спеціальні тести, а також спостереження за станом собаки. Проконсультувати щодо її стану здоров'я та міцності організму зможе хороший ветеринар. Самку обов'язково потрібно підготувати, очистити від нашкірних паразитів, провести дегельмінтизацію, узяти мазок на стафілокок.

Краще, якщо на першому в'язанні буде присутнім фахівець, який проконтролює, що все йде правильно й підкаже, коли собак потрібно підстрахувати.

Як вибрати цуценя ши-тцу?

Визначившись із породою, вивчивши всі її нюанси й характеристики, залишається найголовніше - вибрати цуценя, яке проведе з вами довгі роки.

Купувати собаку варто тільки в надійному розпліднику, тоді ви будете впевнені в тому, що його родовід правдивий і ви маєте повну інформацію про стан здоров'я майбутнього улюбленця. Варто розуміти, що хороші заводчики не віддають цуценят тим, хто просто готовий заплатити, вони будуть задавати багато питань про умови проживання, про ваш досвід поводження із собаками, про те, як ви плануєте проводити з ними час. Якщо ви не плануєте брати участь у виставках, вам можуть не продати "найкращого" цуценя.

Простежте, щоби щеня був ідентифікований, мав ветеринарний паспорт, щенячу картку або родовід.

Вибирати ши-тцу за фото не можна, обов'язково подивіться, у яких умовах живуть цуценята, як виглядає їхня мама, як вони поводяться у звичній атмосфері. Собаки повинні поводитися активно, не боятися нових людей, не проявляти агресії щодо них. Погравши з потомством, ви зможете інтуїтивно розпізнати в одному з цуценят улюбленця, який стане повноцінним членом вашої родини!