Собака тягне повідець: що робити?

У процесі звикання цуценяти до нашийника й повідця, не виключені моменти, коли він тягне господаря вперед. Це природна реакція, адже малюк ще не навчений правилам поведінки на прогулянці. Інша річ, коли дорослий собака тягне повідець, ігноруючи команди господаря і перетворюючи щоденні прогулянки на справжній кошмар. З цим потрібно боротися, адже з улюбленцем доведеться гуляти довгі роки, щонайменше двічі на день. Як зробити так, щоб не втратити довіру чертверолапого друга, застосовуючи неприємні й болючі для нього постійні смикання? Як відучити собаку тягнути повідець? А може розробити тактику заохочувальних методів навчання? Перш ніж відповісти на всі ці питання, важливо проаналізувати причину такої поведінки.

Чому собака тягне повідець на прогулянці

Майже третина власників скаржаться на те, що їх собака тягне повідець. Звичайно, наші улюбленці значно швидше за нас ходять. Їм потрібно встигнути зробити неймовірну кількість справ. У понятті господаря прогулянка з собакою - це час для справляння природних потреб. Для собаки - це щось більше. За час прогулянки тварині потрібно встигнути обнюхати все мітки, залишені «друзями та недругами» на «його» території. Важливо поспілкуватися з родичами. Помірятися силами з рівними, позалицятися до протилежної статті й повиховувати цуценят. Для собак прогулянка - це можливість відмінно розім'ятися і підтримати гарну фізичну форму. Крім того, саме на вулиці можна активно пограти з господарем, заволодівши його неподільною увагою.

Однак ніщо з перерахованого вище не виправдовує того, що собака тягне повідець на прогулянці. У цьому винен не домашній улюбленець, а сам господар. Можна знайти тисячу виправдань, розповідаючи про постійне виховання та курси дресирування. Однак момент втрачено з цуценячого віку. Згадайте та проаналізуйте той час, коли ви вперше вийшли на повноцінну прогулянку з цуценям. Маленький улюбленець стрімко біг уперед. Нескінченно тягнув повідець, поспішаючи вивчити величезний світ за межами житла. У цуценяти не було сил зрушити «великого» господаря, який навіть уваги не звертав на ці дрібні прокази. Крім того, як можна відмовити дитині, якій чомусь знадобилося піти наліво, а не направо. Потураючи бажанням улюбленця, рухаючись прокладеними їм маршрутами, не звертаючи уваги на постійно натягнутий повідець, ми самі формуємо подібний стиль поведінки на прогулянці. Цуценя звикає до відчуттів, коли нашийник давить на шию, вважаючи це за норму.

Цуценя виріс і продовжує тягнути повідець...

Коли приходить час і цуценя виростає, перетворюючись на сильного собаку, ми нарешті звертаємо увагу на те, що нам доводиться бігти слідом за улюбленцем. Тендітні жінки не завжди здатні утримати на повідці навіть середнього розміру собаку. І що найцікавіше, якщо собаку відстебнути від повідця, то він буде спокійно йти поруч, виконуючи команди господаря. Знову пристебнутий повідець спровокує тварину на сформовану з цуценячого віку поведінку - обов'язково тягнути повідець. Для улюбленця - це норма, так його привчив господар.

Ще одне упущення власників - підбір неправильної амуніції в період привчання маленького улюбленця до прогулянок. Господарі спочатку можуть вибрати неправильний нашийник або повідець. Так, шлейки та повідці-рулетки - не кращий вибір амуніції для цуценяти. Звичайний нашийник і повідець середньої довжини, що дозволяє повністю контролювати улюбленця - ось, що знадобиться в перший рік навчання і дресирування. Шлейки й рулетки можна буде використовувати, але тільки в майбутньому.

Якщо дорослий собака тягне повідець, то час на правильне навчання втрачено, залишається тільки тварину перевиховувати. А це куди складніше, ніж первісне дресирування. Отже, попереду чекають труднощі, подолати які можна тільки старанністю, завзятістю й терпінням!

Як відучити собаку тягнути повідець на прогулянці

Існує кілька способів відучити собаку тягнути повідець. Деякі з них припускають радикальні методи, вкрай неприємні для собак, але досить швидкі. Інші - цілком лояльні, але потребують тривалої й терплячої участі господаря. Який з них обрати вирішує власник, спираючись на породу собаки, вік, його характер і поведінку.

Суворі методи навчання

Якщо собака тягне повідець, одним з найпростіших способів відучити його від цього є металевий строгий нашийник. Такий вид нашийника не підходить для навчання маленьких порід. Зазвичай, його використовують для виховання великих і деяких видів середніх порід. Коли тварина починає рух і натягує повідець, такий нашийник спричиняє неприємні больові відчуття. Відчуваючи біль, собака інстинктивно перестає тягнути повідець. Хоча деякі улюбленці можуть звикнути до болю і тоді всі старання виявляться марними. Якщо ж строгий нашийник допоміг перевиховати собаку, то поступово можна повернутися до звичайного нашийника або шлеї.

Більшість больових і неприємних для собак методів впливів краще доручити професіоналам. Тільки інструктор з дресирування здатний вибудувати заняття у такий спосіб, щоб улюбленець не втратив довіру до господаря, а господар не відчував себе при цьому винуватим.

Пасивні методи навчання

Існують такі цікаві речі, як недоуздок або шлейки, що не дозволяють собаці натягувати повідець. Ця амуніція механічно стримує тварину під час прогулянки. Однак тварина при цьому нічому не вчиться. Зазвичай, недоуздки й суворі нашийники працюють недовго. Звикаючи до незручності та болю, собака тягне повідець знову і знову.

Назавжди відучити собаку тягнути повідець на прогулянці можна тільки за допомогою формування правильної поведінки у тварини. Щоб перевиховати улюбленця, потрібно дати йому мотивацію і підкріпити бажання. Зробити це можна за допомогою простих речей - терпіння, наполегливості, ласощів і деяких тонкощів дресирування.

Мотиваційні методи навчання

1. «Зроби правильно й отримай бажане!»

Як вже говорилося раніше, виходячи на вулицю, собака тягне повідець для того, щоб все встигнути й добігти туди, куди йому дуже потрібно. Можна не противитися його бажанням і слідувати обраному твариною маршруту, але з однією умовою - темп прогулянки обирає господар. Коли улюбленець натягнув повідець, власнику потрібно мовчки зупинитися. Не давати при цьому жодних команд і не розмовляти з собакою. Стояти потрібно доти, поки натягнутий повідець не провисне. Відповідно ослабне й тиск на шию тварини. Тільки тоді господар дає команду «Вперед» або будь-яку іншу, яка б означала рух. Під час чергового натягу, всі дії треба повторити.

Розумний пес швидко зрозуміє, що якщо нашийник тисне на шию, то господар зупиняється, а якщо немає, то продовжує рухатися. Відповідно, якщо не натягувати повідець, до потрібного місця дістатися можна буде значно швидше.

2. «Метод пряника, а не батога»

Якщо перший метод навчання підкріпити улюбленими ласощами улюбленця або сухим кормом, заохочуючи його кожного разу, коли він виконав правильну дію, процес піде значно швидше.

Деякі кінологи рекомендують подібним чином поєднувати годування тварини на вулиці сухим кормом і процес відучити не тягнути повідець. Адже спочатку доведеться часто зупинятися і заохочувати їжею за правильні дії. Велика ж кількість ласощів не рекомендована в раціоні тварини.

3. «Господар - ватажок зграї»

Якщо перший метод не спрацював, собака тягне повідець після частих зупинок, можна використовувати інший алгоритм. Отже, улюбленець натягнув повідець, господар зупиняється і привертає його увагу окриком або свистом. Тільки-но собака звернув увагу на господаря, йому потрібно різко змінити напрямок руху, наприклад, у зворотну сторону. Головне змусити тварину слідувати за собою. І так рух буде кардинально змінюватися кожного разу, коли собака натягне повідець.

Зрозумівши, що відбувається, розумна тварина зробить висновки, що натягнутий повідець - це порушення його планів і дивна поведінка господаря. Але потрібно бути готовим до того, що таке осмислення прийде не відразу, а після довгих і наполегливих тренувань. Заохочення ж правильних дій улюбленими ласощами може значно скоротити час навчання.

4. «Клікер-помічник»

Якщо собака тягне повідець, але знайомий з азами дресирування з клікером, його легко можна буде перевиховати за допомогою цього простого, але ефективного пристрою. Вибравши правильний темп руху поруч із господарем і не натягуючи повідець, тварина отримує позитивне звукове підкріплення клацанням клікера. А якщо ще й заохотити смаколиками правильні дії, собака швидко зрозуміє що до чого. Так, давлячий нашийник і натягнутий повідець - відсутність схвалення і ласощів, а легкість на шиї і звисаючий повідець - похвала й частування.

Що відбувається, коли собака тягне повідець? Тварина починає кашляти й хрипіти від задухи. Постійне смикання нерідко стає причиною травм шийних хребців і трахеї у тварин. Однак від ривків повідця страждає не тільки шия собаки, а і його психіка. Господарі також можуть отримати травми пальців, кисті рук і плечових суглобів. Тому проблему постійно натягнутих повідців потрібно обов'язково вирішувати. Якщо не виходить самостійно впоратися з проблемою, то відучити собаку тягнути повідець допоможе кінолог або інструктор з дресирування. Не варто нехтувати допомогою професіоналів, коли мова йде про безпеку чотирилапого друга та власний спокій.

Неспішних всім прогулянок, що дарують тільки радість і приємні враження!