Спринцювання собаки

Як правильно спринцювати собаку

Як правильно провести процедуру спринцювання у псів і сук. Рекомендації щодо проведення процедури й поради щодо вибору народних засобів.

Усім добре відомо, що спринцювання проводиться не тільки в лікувальних цілях, але також із метою гігієни і профілактики. З цією процедурою напевно знайомі ті власники собак, які стикалися з такими проблемами як запальні процеси в сечостатевій системі, як у сук, так і в псів. На жаль не всі господарі домашніх улюбленців проводять спринцювання для гігієни, а страждають від цього, звісно ж, тварини.

Під час проведення процедури спринцювання використовуються як народні методи, так і медикаменти. Народні засоби підходять для профілактики та гігієни, а медикаментозне лікування призначає ветеринарний лікар, залежно від захворювання собаки. Для того щоби зняти роздратування й незначний запальний процес, можна використовувати відвар ромашки (1 столова ложка квіток аптечної ромашки на 1 стакан води). У киплячу воду додається лікарська рослина, кип'ятиться орієнтовно 5 хвилин і потім настоюється доти, поки відвар не охолоне. Потім відвар проціджують через складену в кілька разів марлю. Найпоширенішою лікарською речовиною під час спринцювання, вважається перманганат калію (марганцівка). Марганцівка має протизапальні й антимікробні властивості. Однак використовувати її потрібно дуже обережно, велика концентрація може викликати опіки й набряк слизових оболонок. Перманганат калію додається в кип'ячену теплу воду в такій кількості, щоби розчин вийшов блідо рожевого кольору. У деяких випадках допомагає звичайна питна сода (готується розчин із розрахунку одна чайна ложка соди на один літр теплої води).

Для зручності проведення процедури береться спринцівка (в крайньому разі, шприц 5-10 мл). Розмір спринцівки підбирається відповідно до розміру собаки. Слід пам'ятати, що температура води, розчинів, не повинна бути нижчою за температуру тіла тварини. Просто перед процедурою виміряйте температуру тіла домашнього улюбленця і приготуйте розчин або остудіть відвар до виміряної температури. У спринцівки зніміть наконечник і прокип'ятіть його перед спринцюванням.

У собак-дівчаток вагінальні спринцювання застосовуються при запальних процесах піхви, а також хронічних запальних процесах матки. У хлопчиків процедура спринцювання проводиться при запальних процесах препуціального мішка або статевого члена. Профілактичне спринцювання проводиться найчастіше в тих випадках, якщо ви помітили бруд, що скупчився навколо інтимних місць тварин, або з'явилися світлі виділення.

Для того щоби спринцювати хлопчика, покладіть його для початку на бік. Зазвичай домашні улюбленці досить охоче сприймають процедуру спринцювання. Необхідно взяти чисту ганчірку або марлю, змочити її в теплій воді й начисто витерти статевий орган і область навколо нього. Наконечник спринцівки вводиться на півсантиметра в отвір препуціального мішка. Шкірна складка отвору двома пальцями притискається до наконечника і вводиться рідина. Для кращого ефекту складка трохи відтягується. У міру накопичення рідина починає витікати. Потрібно пальцями стиснути отвір препуціального мішка, прибрати наконечник спринцівки і вільною рукою промасажувати область із рідиною, що зібралася. Потім пальці розпрямляються, і рідина виливається (заздалегідь візьміть чисту ганчірку або особистий рушник домашнього улюбленця). Спринцювання триває доти, поки з препуціального мішка не почне виходити прозора рідина. Якщо рідина дуже каламутна й навіть гнійна, слід невідкладно звернутися до ветеринарного лікаря. Після проведеної процедури залишками марганцівки або відвару ромашки можна намочити шматок марлі, бинта, чистої серветки й обтерти всю область (живіт) навколо статевого органу.

Спринцювати дівчинку можна в будь-якому положенні. Зовнішня частина статевих органів витирається змоченою в теплій воді марлею або серветкою. Наконечник спринцівки (заздалегідь прокип'ячений), вводиться в піхву приблизно на один сантиметр і вводиться рідина. Після процедури спринцювання область статевих органів обтирається серветкою змоченою залишками відвару. Найголовніше, що необхідно запам'ятати, спринцювання не можна проводити під час тічки, вагітності, а також у період годування цуценят.

Спринцювання, крім позитивних моментів може надати «ведмежу послугу», наприклад, таку як додаткова інфекція. Часте спринцювання знижує природну опірність слизової оболонки статевих органів, через те, що змінюється бактеріальна флора й хімічне середовище. Процедура спринцювання проводиться за потребою або за рекомендацією лікаря ветеринарної медицини.