Страх гучних звуків і шуму: методи боротьби з собачою фобією

Страх гучних звуків і шуму: методи боротьби з собачою фобією

Людина заводить собаку в надії знайти вірного чотирилапого друга, компаньйона, а також охоронця. Декоративні породи не підходять під останній опис, але пітбультер'єри, добермани, вівчарки та інші чотирилапі великих розмірів здатні захистити господаря і територію. Заводчики стикаються з фобіями, що негативно впливають на процес виховання цуценяти. Поширений страх - боязнь гучних звуків. Тварина, схильна до цієї фобії, ховається при пострілі або петарді, отже, її легко налякати. Ми розберемося, як відучити цуценя боятися шуму, і з'ясуємо причини, через які з'являється страх.

Чому собака боїться шуму

Перед з'ясуванням основних причин потрібно розібратися, що таке фобія. Страх - стан, в якому собака неконтрольований. При різкому переляку чотирилапий друг не слухається команди, іноді зовсім не реагує на господаря, а також дивно поводиться. Деякі особи, відчуваючи страх, ховаються за власника, а інші проявляють агресію до оточуючих. Обидва варіанти є неприйнятними для комфортного утримання улюбленця, розглянемо причини боязні гучних звуків:

• стресова ситуація;

• неправильний підхід до виховання;

• порушення нервової системи.

При виникненні стресових ситуацій в ранньому віці тварина реагуватиме на звуки, які супроводжували подію в зрілості. Наприклад, на цуценя напав інший чотирилапий, а в цей момент проїжджала вантажівка, отже, шум автомобіля буде асоціюватися з небезпекою.

Неправильний підхід до виховання - підвищені тони при непослуху. Команди віддаються чітко, виразно й твердо, але не криком. Тварина неправильно розуміє підвищення голосу, вона лякається, а потім боїться кричущої людини.

Нервова система улюбленця хитка в ранньому віці. Розбита тарілка, гуркіт вантажівки та стукіт дверей лякають цуценя, внаслідок цього розвивається фобія. Є спадкові порушення нервової системи, які «підгодовують» страх. Чим вище у чотирилапих стресостійкість, тим складніше їх налякати.

Види реакцій і правила поведінки господаря

Чотирилапі друзі сприймають реальність не так, як люди. Те, що для господаря звичайний побут, для тварини може бути незрозумілим і викликати страх. Кожна особина по-різному сприймає світ, у деяких шелест листя спричиняє паніку, а для інших стукіт барабана - акомпанемент для сну. Є кілька реакцій чотирилапих на шум:

1. Занепокоєння - слабкий ступінь страху. Тварина шукає джерело, у неї рухаються вуха, вона насторожена. Можливе скиглення і розгублений погляд. Чотирилапий не розуміє, що відбувається і чекає пояснення ситуації.

2. Легкий переляк - середній ступінь боязні. Улюбленець не реагує на команди, навіть якщо він до цього виконував їх беззаперечно. При стресі рухають інстинкти, а не розум. Чотирилапий відмовляється від їжі або ласощів через переляк.

3. Шок і паніка - крайні міри страху. Дії неконтрольовані. Він може вириватися, агресивно поводитися або тремтіти, не виключений варіант втечі, якщо тварина не на повідці. У чотирилапих зазначається брак апетиту після стресу, пригнічений стан і млявість.

Господар має знати, як поводитися з чотирилапими при настанні будь-якого з перерахованих вище станів. Допустимі дії при кожному ступені стресу:

1. У стривоженому стані заспокойте тварину й приведіть до тями. Досягніть слухняності і виконання базових команд. Після отриманого стресу необхідний повторний курс навчання, спершу в спокійній обстановці, а потім з чинниками, що спричиняють тривогу. Неприпустима гіперопіка після гучного шуму, він подумає, що ви рятуєте його від загрози.

2. При переляку створіть максимально звичну обстановку, в якій тварина почуватиметься в безпеці. При тремтінні чотирилапому допоможуть погладжування від верхньої точки голови до спини - це розслабляючий масаж. Запропонуйте ласощі, ймовірно, улюбленець відмовиться, але якщо з'їсть, то переляк був легким.

3. Складні стадії фобії - шок і паніка. У разі агресивної поведінки уникніть нападу собаки на інших тварин або людей. Чотирилапий, який перебуває в стані шоку, буде тікати від джерела шуму, тримайте його міцно за повідець або нашийник.

В жодному разі не сваріть за переляк гучних звуків, інакше викличете недовіру.

Етапи позбавлення від фобії та профілактика страхів

Боязнь шуму - труднощі, що заважають нормальному життю. Запобігти появі такої фобії легше, ніж позбутися її. Важливу роль відіграє соціалізація цуценяти з найраніших місяців. Багато недосвідчених собаківників стверджують, що не можна знайомити улюбленця з навколишнім світом до пів року, але це не так.

Під час прогулянок чотирилапий друг пізнає звуки природи, наприклад, спів птахів і шум дерев. Після того, як цуценя звикне до цього і буде нормально сприймати, потрібно вивести його в місто. Це необхідно, щоб познайомити його зі звуками автомобілів, мотоциклів, голосами інших людей і криками дітей.

За відсутності ранньої соціалізації собака може агресивно ставитися до вигуків малюків, не виключений ризик нападу. Знайомство цуценяти з навколишнім світом - важливий етап виховання і вагомий внесок у психіку.

Є шуми, до яких неможливо привчити тварину, наприклад, постріл пістолета або вибух. Дорослий чотирилапий друг не знайомий з ними, коли чує їх вперше - лякається. Після цього з'являється фобія, розглянемо етапи привчання:

• гра з повітряними кульками;

• використання аудіозапису;

• привчання до салютів.

Звуки, що спричиняють фобію, записуються на диктофон і включаються тварині. Спочатку треба проводити заняття на мінімальній гучності, щоб не посилити проблему. Включати запис потрібно від 20 до 40 хвилин щодня, кожного разу збільшуйте гучність. Перше заняття проводьте в спокійній, знайомій обстановці, потім змініть місцевість на невідому. Якщо після включення улюбленець не лякається - хваліть і пригощайте ласощами, якщо відчуває страх, не лайте, а заспокойте і спробуйте ще раз.

Гру з повітряними кульками треба проводити, коли тварина не боїться запису. При торканні кігтем або зубом він лопне, видаючи гучний звук. Спостерігайте реакцію улюбленця в цей момент, якщо переляку немає - хваліть і пригощайте ласощами, а якщо є - відволікайте грою з новою кулькою. Важливо, щоб собака зрозумів, що вибух при лопанні кулі - це нормально і боятися нічого.

Петарди та феєрверки доставляють незручності власникам тварин нечасто, взагалі на Новий Рік та інші свята. Взимку діти часто підривають хлопавки, вони також можуть налякати улюбленця. Процес привчання до петарди й салютів складається з таких етапів:

1. Вибір засобу навчання. Треба купувати маленькі петарди, які підпалюють за принципом сірників. Вони видають неголосний вибух, а також світловий ефект зведений до мінімуму.

2. Знайомство зі «снарядом» і перший закид. Собака має оглянути й обнюхати петарду, зрозуміти, що їй нічого не загрожує. Потім підпаліть і закиньте хлопавку якнайдалі, під час вибуху улюбленець має бути зайнятий улюбленою грою.

3. Наближення «небезпеки». Вдруге закиньте петарду на відстань, ближчу за попередню. Знову відволікайте чотирилапого грою, щоб він не зациклювався на шумі.

4. Повторення пройденого матеріалу. Займайтеся з собакою кожен день, збільшуючи час тренування і кількість петард. У разі переляку улюбленця поверніться до вправи з кульками.

Постріл з пістолета або іншої зброї відрізняється за звуком від інших вибухів. Привчати чотирилапого до цього потрібно з 5-7 місяців. Відбувається дресирування за таким алгоритмом:

1. Для навчання потрібен напарник, він буде працювати зі зброєю. При тренуванні на пістолеті допустима відстань для пострілу - 50 метрів, для рушниці - 200.

2. Перший раз проводите навчання в знайомому для собаки місці. Якщо переляк був під час пострілу, відволікайте улюбленця ласощами або грою. Якщо немає - похваліть улюбленця.

3. Вдруге повторіть пройдений матеріал і трохи скоротіть дистанцію, спостерігайте за поведінкою чотирилапого. Будьте готові, що на першому занятті собака може злякатися, буде потрібно терпіння, щоб навчити улюбленця не боятися пострілів.

Правила й поради з дресирування

Страх гучних звуків - дуже специфічна фобія, адже може проявитися в будь-якому віці собаки. Правильне дресирування допоможе позбутися страху. Недосвідченим заводчикам краще звернутися за порадою і допомогою до кінологів, адже в роботі з твариною є певні труднощі. Рекомендації з навчання:

1. Ніяких покарань. Категорично заборонено карати за переляк. Крик і незадоволений тон ще більше пригнічують улюбленця, він відчуває себе невпевнено й пригнічено, це додатковий стрес.

2. Паніка протипоказана. Зберігайте спокій, не показуйте чотирилапому, що нервуєте. Обстановка має бути максимально невимушеною, а улюбленець - почуватися в безпеці.

3. Менше заохочень. У разі переляку не треба загодовувати собаку смаколиками та стискати в обіймах. Легкого погладжування буде досить. Якщо улюбленець не впав у паніку, то заохочення доречні.

4. Не використовуйте шокову терапію. Собака, злякавшись салюту, явно буде боятися пострілів з пістолета або петард. Навчайте поступово, не треба на першому занятті розташовувати джерело гуркоту на короткій відстані. Легкий шок легко перетворюється на постійну фобію.

В Новий Рік та інші свята шумовий фон збільшується, і ризик розвитку фобії зростає. Для уникнення впливу гучних звуків на собаку приймайте такі запобіжні заходи:

• на час свят виїжджайте з улюбленцем з міста в спокійне, тихе місце;

• якщо можливості покинути мегаполіс немає, подбайте про підвищену шумоізоляцію будинку або квартири;

• за рекомендацією ветеринара можна давати заспокійливі, але перевірте наявність алергічних реакцій;

• вигул здійснюйте тільки на повідці, є ризик втечі улюбленця після переляку;

• обмежте чотирилапого від інтенсивних занять, тренувань і тривалих прогулянок, потрібно виключити перезбуджений стан у святковий день.

У разі переляку не обіймайте тварину та не намагайтеся обмежити або утримати, якщо йому хочеться знайти в будинку більш безпечне й тихе місце. Не хваліть після кожного вибуху салюту, якщо він не боїться. Не підводьте чотирилапого до вікна, спалахи світла спричинять додатковий переляк.

Важливість відучення від фобії гучних звуків

Трамвай, метро, машини та інші транспортні засоби видають шум, до якого тварини звикають, але в природі є звуки, яких улюбленці бояться у 95% випадків. Гроза з блискавкою - явище, до якого важко привчити, а прибрати їх з життя неможливо.

Почати відучення від страху допоможе запис грому, але враховуйте, що шум природи набагато голосніше, ніж на аудіопристроях. Під час грози краще перенести лежанку улюбленця в приміщення з хорошою шумоізоляцією, так йому буде простіше подолати фобію.

Шуми підстерігають на кожному кроці, адже у тварин слух набагато гостріше, ніж у людей. Гул транспорту, будівельних інструментів і салюти - звична частина життя для нас, але шокове явище для улюбленців. Чим раніше цуценя пройде соціалізацію і пізнає якомога більше різних звуків, тим простіше йому буде впоратися з фобією. Головне - не обмежувати його у вивченні навколишнього світу, а, навпаки, з найперших місяців знайомити з природою. Дотримуйтесь правил боротьби з фобіями і долайте страх перед гучними звуками, щоб життя собаки й людини проходило без труднощів і в максимальному комфорті.

Якщо ви не впевнені в своїх силах і знаннях щодо коригування поведінки тварин, знайдіть кінолога. Є спеціальні центри з великою кількістю професіоналів, вони підкажуть, як правильно вчити чотирилапих, щоб не завдати шкоди психіці та в максимально рекордні терміни добитися бажаного результату. Довірте позбавлення від фобій і страхів фахівцям, не ризикуйте здоров'ям улюбленця!