Цвергшнауцер

Цвергшнауцер

• Загальний опис породи, характер
• Види, стандарти та різновиди
• Вибір цуценяти
• Особливості утримання, догляд, здоров'я
• Виховання та дресирування

Загальний опис породи, характер

Цвергшнауцер був виведений в XIX-XX столітті в Німеччині. Його предками вважаються міттельшнауцери. Собаківники довго їх схрещували з пуделями, шпіцами й аффенпінчерами, щоби домогтися певних характеристик. Нову породу було представлено ​​громадськості на виставці в 1890 році. Вона викликала захват у заводчиків і швидко поширилася всією Європою.

Сьогодні цверг є одним із найпопулярніших домашніх улюбленців у США та країнах Європи. Його популярність обумовлена ​​компактними розмірами. Цверги визнані найменшими представниками шнауцерів. Вага домашньої тварини зазвичай не перевищує 7 кг. У собаки довга борода та густі кошлаті брови, що надають його погляду суворості.

Цверга також цінують за високий інтелект, дружність, відданість родині та веселий норов. Улюбленець уважно стежить за господарем і крокує за ним всюди, щоби без зволікання виконати будь-яке доручення. Як інші шнауцери, цвергшнауцер дуже активний. Він із задоволенням проводить час з усіма членами родини та бере участь у різних заходах.

Цверг любить грати з дітьми та легко знаходить спільну мову з іншими тваринами. Він погано переносить самотність і байдужість господаря. Якщо пес вирішить, що господар ігнорує його, характер тварини може зіпсуватися. Намагаючись продемонструвати своє незадоволення, цверг може перестати реагувати на команди господаря та навіть удати, що спить. Він може скиглити та вити, перебуваючи на самоті.

Цвергшнауцери відмінно почуваються у квартирі, у заміському будинку та на фермі, якщо господар до них уважний. Попри маленький розмір, вони дуже сміливі. Тварини без роздумів кидаються на захист господаря, членів родини та майна за найменшої загрози. Представники породи підозріло ставляться до всіх незнайомців і мають схильність до гавкання. Тому вони використовуються як сторожові собаки.

Види, стандарти та різновиди

Фігура цвергшнауцера щільна і кремезна. Через велику голову з довгою бородою вона виглядає трохи непропорційною. Контур корпусу нагадує за формою квадрат. Висота собаки дорівнює довжині від холки до основи хвоста. Втім загривок розташовано трохи вище за круп.

Добре розвинена мускулатура, широкий плечовий пояс і міцний поперек свідчать про силу та витривалість цверга. Шнауцер міні в холці має висоту 30-35 см, залежно від статі.

Передні кінцівки в собаки короткі й округлі. На задніх лапах добре виражений кут скакального суглоба. Пальці на кінцівках цверга короткі та щільно зімкнуті. На них знаходяться міцні подушечки та короткі темні кігті. Попри невелику довжину лап і кремезність, цвергшнауцер рухається елегантно, пружно й розмашисто.

Велика голова має трохи подовжену форму, що нагадує тупий клин. Поверхня прямого носа паралельна лінії рівного чола. Цвергшнауцер має розвинені білі зуби, які змикаються щільно. Потужна жувальна мускулатура не змінює прямокутної конфігурації голови. Темні очі зі щільно прилеглими повіками спрямовані строго вперед. Висячі вуха у формі трикутника щільно прилягають до голови. Після купірування вони приймають вертикальне положення.

Жорстка й густа шерсть нагадує дріт. На кінцівках вона трохи м'якша. Тварини можуть бути повністю чорними або білими. Стандартом породи також визнано окрас «перець із сіллю» та «чорний зі сріблом». В особин із забарвленням «перець із сіллю» на тлі сірого підшерстя добре проглядаються темні волоски «перцевини». Можливі варіанти від сріблясто-сірого до темно-сталевого відтінку. Добре виражені світлі ділянки на голові, грудях і лапах не бажані.

Цвергшнауцер із забарвленням «чорний зі сріблом» може мати білі плями над очима, на щоках, бороді, горлі та лапах. На його грудях відмітини нагадують 2 трикутника, розділені темною смугою. Характерні особливості забарвлень видно на фото. Шкіра прилягає до тіла та не утворює складок.

Вибір цуценяти

До того, як розглядати маленьких цвергів, потрібно звернути увагу на їхню матір. Вона має бути здоровою й доглянутою. У хворої та виснаженої суки цуценята будуть слабкими. Щоб оцінити здоров'я малюків, потрібно попросити господаря їх погодувати. Здорові цверги з'їдають їжу настільки швидко, що сам процес можна не помітити.

Здоровий цвергшнауцер постійно перебуває в русі, коли не спить. Тому обирати малюка, який мало рухається, не варто. Шерсть тварин має бути блискучою й густою. На шкірі не повинно бути лисин, висипань, лупи та інших хворих ознак. Кігтики в здорових малюків міцні, гладенькі. На очах і вухах у них не має бути виділень. Подряпини на вушках можуть бути наслідком гри. Вони не є несприятливою ознакою.

Треба звернути увагу на пігментацію шкіри. У цуценя з рожевими губами і світлим носом пізніше з'явиться світле або руде підшерстя. Після дорослішання такий мініатюрний шнауцер матиме невиражений окрас.

Особливості утримання, догляд, здоров'я

Якщо не доглядати за довгою шерстю цверга, на ній можуть з'явитися ковтуни. Розчісувати собаку потрібно 2-3 рази на тиждень. Один раз на 2 місяці рекомендується підстригати шерсть. Краще довірити делікатну роботу професіоналові. Виставковим собакам роблять тримінг. У процесі цієї процедури вручну видаляються старі волоски, що безболісно відокремлюються від шкіри.

Цвергшнауцер може харчуватися сухим кормом, але краще готувати йому натуральну їжу. У раціоні тварини мають бути молочні продукти, овочі, фрукти, м'ясо, яйця, морська риба та крупи. Краще віддавати перевагу баранині, конині або яловичині. М'ясо та рибу дають сирими, нарізаними на шматки. Субпродукти (внутрішні органи) можна включати до меню улюбленця лише після досягнення ним 6 місяців. Їх дають у вареному вигляді.

Найкорисніші каші: вівсяна, гречана та пшоняна. У перший рік життя цвергам бажано давати молоко. Дорослий шнауцер міні повинен регулярно вживати сир, кефір і кисле молоко. Потрібно частіше готувати страви з буряком, капустою, морквою та петрушкою. Цуценята харчуються часто і дрібними порціями.

Дорослого улюбленця годують двічі на день.

Під час їжі в бороді тварини залишаються частинки їжі. Самостійно позбутися них цвергшнауцер не може. Тому потрібно очищати шерсть на його морді після кожного годування. Занадто часто мити цверга не рекомендується. Це може послабити природний захист шкіри. Купати треба тільки після сильних забруднень або перед стрижкою.

За умови правильного догляду тварини рідко хворіють і довго живуть. Їхня тривалість життя становить 12-14 років. Слабким місцем цвергів є схильність до алергії. Треба стежити за станом вух улюбленця та перевіряти їх на наявність забруднень і почервоніння. Вушні раковини потрібно обробляти засобом, рекомендованим ветеринаром. Щоби карликовий шнауцер не страждав від захворювань зубів, необхідно 1 раз на тиждень їх чистити. Кігті обрізають за необхідністю, приблизно 1 раз на місяць.

Виховання та дресирування

Виховання цуценят починають рано. Уже у віці 3-4 місяців нервова система собаки досить розвинена, щоби він міг реагувати на команди. Проґавити цей момент не варто, інакше цвергшнауцер встигне набути поганих звичок. З першого дня перебування в будинку не можна дозволяти цуценяті робити те, що буде заборонено дорослому собаці. Якщо господар не хоче, щоби його улюбленець спав у ліжку, до нього не можна брати цуценя. Досить один раз зробити виняток, щоби шнауцер міні зробив помилкові висновки.

Займаючись з улюбленцем, потрібно проявляти наполегливість і терпіння. Напористість і агресія викличе у цверга протест. Дресирування має проходити в спокійній і доброзичливій атмосфері. Кращою нагородою за правильно виконану команду будуть ласощі. Щоби вправи не набридали улюбленцеві, треба їх міняти.

Спочатку цуценя привчають до клички та до господаря. Власник повинен йти від нього, кличучи до себе. Рефлекс слідування за великими об'єктами змусить малюка йти за хазяїном. Пізніше цвергшнауцер навчиться відрізняти його від інших і звикне до клички. За наступні 3-4 місяці потрібно навчити собаку по команді лягати, сідати, стрибати через бар'єри та траншеї, слідувати за собою та йти поруч. Корисно займатися дресируванням на спортивному майданчику. Це дозволить собаці підтримувати гарну фізичну форму.